12 квітня в 7-А клас ЗОШ № 2 на урок літератури рідного краю завітала місцева письменниця, журналіст та педагог Леся Гудзь. У теплій та затишній атмосфері семикласники поспілкувалися з Лесею Архипівною, більше дізналися про життєвий та творчий шлях поетеси, її захоплення, поцікавилися планами на майбутнє. Учні подарували Лесі Архипівні презентацію до її власної поезії "Котики вербові". Ця зустріч була корисною та пізнавальною.
Тема. Тарас Шевченко. "Минають дні, минають ночі...". Роздуми поета про плинність, скороминущість життя людини на землі, осмислення власної долі
ТЛ: філософська лірика.
Мета: ознайомити учнів із поезією, допомогти усвідомити ідейно-художній зміст, проблематику; удосконалювати навички виразного читання поетичних творів, їх аналізу; висловлювати власні роздуми зприводу порушених проблем, порівнювати з роздумами автора, виявляти особистісну значущість вивченого; виховувати активне ставлення до життя; допомогти восьмикласникам засвоїти поняття філософська лірика.
Цілі.
Учні знатимуть: зміст, ідею, проблематику поезії "Минають дні, минають ночі..."; видові ознаки філософської лірики.
Учні вмітимуть: виразно читати ліричні твори; висловлювати власні міркування про життя людини, її долю, порівнювати з роздумами автора; здійснювати ідейно-художній аналіз вірша.
Т и п уроку. Урок формування та засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Шевченка , збірки творів, Василь Касіян "Пророк" (книга про Тараса Шевченка в образах і фактах), підручник, роздатковий матеріал ( цілі, кольорові картки), аудіозапис.
Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, асоціювання, прослуховування твору Т.Шевченка, аналіз, слово вчителя, робота з підручником, створення "кольорового портрета" вірша, «Незакінчене речення», дослідницька робота, робота в групах.
Ім'я уроку: "У всякого своя доля і свій шлях широкий".
Методичне надзавдання уроку: Допомогти учням усвідомити справедливість вислову: "Життя таке коротке, поспішайте творити добро".
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (2 хв.)
Учитель. Добрий день, любі діти! Як настрій? Передайте його за допомогою кольору. Я думаю, що ваш настрій покращиться. А яким кольором ви зафарбували б слово «доля»? Чому?
2.Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.
2.1. Утворення асоціативного ряду до слова «доля». (Діти, які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слово «доля»?) (1 хв.). ( На дошці вчитель фіксує відповіді учнів).
2.2 Бесіда.
Учитель. А що ж означає це слово? (Відповіді учнів. 1 хв.).
Отже, доля – перебіг подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежить від бажання та волі людини; щасливе та бажане життя.
А зараз перегляньте слайди, які створені за книгою В.Касіяна «Пророк», і пригадайте відомості про життєвий шлях Т.Г.Шевченка. Після перегляду скажіть: доброю чи злою була доля поета? (Учні мають відповідати 1-2 реченнями так, щоб інформація не повторювалась). (3 хв.)
2.4. Випереджувальним завданням учня було знайти висловлювання І.Франка про Т.Шевченка. Заслухайте його.
"Він був сином мужика і став володарем у царстві духа.
Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури.
Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.
Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій.
Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду...
Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.
Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.
Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко". (2 хв.)
ІІ Цілевизначення і планування.
1. Вступне слово учителя.
- Так, Т.Шевченко здобув усенародне визнання, під час поїздки Україною скрізь був бажаним гостем. Здавалося б, він мав бути щасливий. Але... Його особисте щастя нерозривно пов'язане з долею рідної землі, щастям її людей. Поет же на власні очі побачив свавілля кріпосників, злиденне життя селянства, яке влада позбавляла освіти, витравлювала історичну пам'ять і почуття національної гідності. І його творчість набуває відверто антисамодержавного, антикріпосницького й національно-визвольного спрямування.
Шевченко ретельно й напружено осмислює історію України, про це поезії "Великий льох", "Стоїть в селі Суботові...", "Кавказ", "І мертвим, і живим...", "Холодний Яр", "Псалми Давидові".
Водночас він дедалі частіше задумується і над власною долею – вірші "Заповіт", "Три літа", "Минають дні, минають ночі...". Остання поезія і буде предметом розгляду на сьогоднішньому уроці. (3 хв.)
2. Оголошення теми уроку. (Запис до зошитів числа та теми уроку) (1 хв.)
3. Представлення вчителем концепту уроку. (1хв.)
4. Формулювання власних цілей і узгодження їх із загальними. (Учні ставлять цілі, за бажанням, озвучують). (3 хв.)
III. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Ознайомлення зі змістом поезії "Минають дні, минають ночі...". (2хв.)
А. Учитель. Прослухайте вірш. Спробуйте уявити зображені автором картини. Після читання запишіть до зошитів, що побачили, почули, відчули.
Б. Виразне читання вірша (аудіозапис).(2хв.).
В. Емоційна пауза. (10 с.)
2. Озвучення учнівських відповідей. (2 хв.)
3. Читання поезії мовчки.(2 хв.)
4. З'ясування змісту незнайомих слів. (4хв.)
Учитель. Чи всі слова в поезії зрозумілі? А можливо, є слова, вирази, ужиті в незвичному для вас значенні?
5. Бесіда за змістом вірша.
• Поясніть зміст висловів спати ходячому, серцем замирати, гнилою колодою по світу валятись.
• Поет прагне "...серцем жити /І людей любити, / А коли ні... то проклинать...". Кого й за що готовий проклинати Т.Шевченко?
• Розкрийте зміст вислову світ запалити.
• Чому "спати на волі" для поета страшніше, аніж "впасти у кайдани, / Умирать в неволі"?
• Розкрийте зміст понять добра доля і зла доля у поетовому трактуванні. (Байдужа до всього людина — зло в суспільстві; воля — необхідна умова нормального існування людини та ін ).
• Зверніть увагу на присудки першого речення. Якого ефекту досягає автор, використовуючи їх?
4. З'ясування авторського задуму вірша («Незакінчене речення»: "Я думаю, що поет цим твором хотів сказати, що…").(1хв.)
5. Визначення родової і видової приналежності твору. (3хв.)
- До якого роду художньої літератури належить даний твір? (Лірика).
6. Робота з підручником: опрацювання розділу "Види й жанри лірики" (с. 89-90). Складання схеми «Види та жанри лірики» (Робота в групах).
Проблемне питання: Чи можна стверджувати, користуючись визначенням підручника, що дана поезія належить до філософської лірики?
7. Відповіді учнів.
8. Ознайомлення з планом аналізу поезії "Минають дні, минають ночі..." (с. 92 підручника). (Групова робота. Кожна з груп отримує окреме завдання, яке стосується аналізу поезії). (3хв.)
· Ім'я автора, назва твору, час, умови, написання.
· Основні мотиви вірша.
· Провідна ідея твору.
· Образи. Символи, їхнє значення.
· Мовні засоби художньої виразності (епітети, метафори, порівняння, повтори, анафора, персоніфікація, гіпербола). Їхня роль у художньому творі.
· Віршовий розмір.
· Враження від поезії.
9. Озвучення напрацювань. (3 хв.)
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Створення "кольорового портрета" вірша.(1хв.)***
2. Аналіз результатів діяльності (Чи досягли поставлених на початку уроку цілей?)
3. Незакінчене речення: "Твір Т.Шевченка "Минають дні, минають ночі..." …" змусив мене задуматись над тим, що…».(1 хв)
4. Яким чином дана поезія пов’язана з нашим часом? (1хв.)
5.Яке б ім’я ви запропонували для сьогоднішнього уроку?
3. Оцінювання спікерами членів групи: (1хв.)
"Найкраще на уроці працювали…, їм допомагали…."
4. Складання резюме уроку (2-3 речення).*** (1хв.)
Домашнє завдання.
Обов'язкове. 1. Скласти ОК розділу підручника "Види й жанри лірики". Проаналізувати поезію "Минають дні, минають ночі..." за планом, наведеним у підручнику на с.92.
Обов’язкове на вибір. Підготуватися до виразного читання вірша або виписати з твору антоніми і пояснити, чим зумовлене використання великої кількості їх у невеликому вірші.
За бажанням. 1. Написати есе на тему: "Людина - господар власної долі чи виконавець «вищого повеління»?". 2. Створити ілюстрації до поезії.
Емоційна хвилинка.
Учитель. А тепер візьміться за руки і побажайте один одному і всім присутнім долі(якої?)…доброї, щасливої…: (1хв.)
Література рідного краю
Один із основних шляхів якісного вивчення української
літератури в школі – широке використання літературного краєзнавства, яке
прилучає школярів до духовних скарбів рідної землі.
Пропонована збірка планів-конспектів – це результат
багаторічної копіткої роботи кращих учителів міських шкіл. Вона створена на
основі авторських підходів, власних методичних напрацювань, а тому успішно може
бути використана не лише учителями-словесниками, а й усіма шанувальниками
рідного слова.
Розробки уроків-конспектів передбачають формування
потреби у школярів читання творів місцевих авторів, виховання національних і
загальнолюдських цінностей, залучення учнів до найкращих здобутків духовної
культури Звягельщини, зокрема таких її митців: Лесі Українки, Олени Пчілки,
Юрія Ковальського, Юлії Левкович, Валентини Ксендзук, Лариси Ярмоленко, Лесі
Ґудзь, Лариси Гембарської, Ніни Талько-Петрук, Лариси Герус, Валентини
Дейнеки-Сурової, Анатолія Клюска, Петра Фатенка, Галини Сайчук, Ольги
Захарової.
Мета даної збірки – розкрити розмаїття поезій наших земляків, вчити учнів
розуміти їхні твори, визначати ідею, плекати в душах школярів глибокі
патріотичні почуття – любов до батьківської землі, відданість традиціям,
формувати духовно багатих особистостей, учити шанувати мову, рідні обереги,
розвивати мислення, творчу уяву, почуття гордості за своїх земляків.
Відповідальність за достовірність цитат, взятих з
поезій, несуть автори розробок.
Автори розробок уроків: вчителі української мови та літератури загальноосвітніх навчальних закладів
міста.
Упорядники: П.К.Ліневич, завідуючий
інформаційно-методичним центром;
О.В.Огородник,
методист інформаційно-методичного центру.
Рожок
І.Л., ЗОШ №2
Тема: Лариса
Лук’янець. Життєвий і творчий шлях письменниці.
Мета: прищепити інтерес до творчості письменниці-землячки,
сприяти виробленню в учнів навичок виразного читання, уміння аналізувати
поетичні твори, виховувати любов до рідного краю, повагу до творчості земляків
Цілі:
Учні знатимуть: відомості про основні події життя письменниці, зміст розглянутих
творів
Учні вмітимуть: уважно слухати, запам'ятовувати
почуте, виразно читати та аналізувати поетичні твори
Тип уроку: урок вивчення
нового матеріалу
Обладнання: виставка творів письменниці, ілюстрації до них
Хід уроку
І. Мотиваційний етап
-
Забезпечення емоційної готовності до уроку («Кольоровий настрій»)
-
Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань
- Кого із сучасних письменників
Звягельщини ви знаєте?
- Що відомо вам про Ларису Лук’янець?
II. Цілевизначення й планування
Учитель пропонує записати тему
уроку, епіграф, визначити цілі, узгодити план
роботи
ІІІ. Опрацювання
навчального матеріалу
Епіграф
Це так важливо, коли тебе
розуміють... Але інколи світ ілюзій рятує від сірої реальності. І саме таким
інтимно-потаємним світом для мене є поезія.
Лариса Лук’янець
- Повідомлення учнів про
життєвий і творчий шлях на основі автобіографії. (Кожен учень представляє один
з етапів життя письменниці, її творчі досягнення).
v
Дитячі
роки
Народилася 13 серпня 1972 року в
місті Новограді-Волинському. Корені мого роду - з віддаленого поліського села
Тальки, що неначе заховалося край соснового лісу та з іншого боку омивається
річкою Случ. Тут народжувався та розростався мамин рід. Батькове коріння також
із села над Случчю - з Гульська. Обидва ці села мені близькі, і саме з цих
місць ще з юних, найперших літ свого життя, черпала натхнення, любов до природи
рідного краю, розуміння та осмислення прекрасного. Тут промайнуло моє
дитинство, яке залишило по собі яскраві спогади. Саме вони стали частинкою моєї
повісті «Щоденники провінціалки».
- Під ліричну музику учениця читає уривок з повісті
«... Ще відтоді, коли сосни були
високими і могутніми, коли з них збігала
пахуча живиця, яка здавалася під сонячними променями коштовним бурштином. Ліс -
він завжди був рідною домівкою. Він завжди втішав і розраджував, коли ніхто,
зовсім ніхто, не хотів розуміти. Дивачка.. Чудна.. Семирічна дівчинка могла годинами сидіти край лугу .Які ж
запашні трави там росли, які різнобарвні дзвоники, малинові вінчики, жовті та
білі ромашки, великі зелені коники-стрибунці! І як захоплююче-красиво сонце
скочувалося довгого літнього вечора просто в траву! От би побігти туди,
далеко-далеко за небокрай, і побачити,
де сонце лягає спати? А ліс шумів, шелестів, привітно кивали верхівками
сосни - там вже темно, але зовсім не страшно! І папороть так пахне! Зробила
собі затишний курінь із сухих гілок та папороті - наче од всього світу
відгородилася. Дивачка якась.
Але це був її світ – слухала, як
співали птахи в лісі, і вже розрізняла їх за голосами, пестила долонями
травичку і квіти - не хотілося нічого тут зривати, бо все живе, все говорить -
тільки треба вміти слухати!
... Власне, було все красиво і це
«красиво» тоді здавалося саме тим - справжнім життям. За лісом заховалася Случ
- широке і чисте її плесо спокійно розливалося поміж піщаних берегів. Цю
місцевість так і називали — «Білим берегом». Була трава, і сонячні посмішки
кульбабок у траві, і коники сюрчали тихо-тихо...
... Чого ми тут - на цій землі?
Не вона одна над цим задумувалася і не їй відкрити цю істину. А жаль - так
хотілося б дізнатися. Чому так мало щасливих людей, і чому найменш щасливі саме
ті, у кого є все: статки, і навіть
величезні статки - вілли, яхти, дорогоцінності? Чи не в дорогоцінностях щастя?
Чи дорогоцінності - в іншому?
... Щастя - яке воно? Питання
риторичне і таки добряче «заїжджене». Може - просто жити ї ні про що не думати?
Як всі - як цей натовп, як перехожі на вулицях, як равлики у своїх черепашках?
їсти - спати, спати - їсти. І в квартирі тепло, і шматок ковбаси на столі - що
ще треба для щастя?
... Людино, не спокушай долю -
вона примхлива і підступна. Спинись, просто спинись і не заходь далеко - і буде
тобі щастя... Як колись, у дитинстві: «перепишіть цього листа десять разів - і
буде вам щастя». І переписували ж! Старанно, завзято, — кожному хотілося щастя,
а щастя - як той журавель в небі... Тримай синицю в руці і шукай свого журавля,
тужи за ним, плач, бо не матимеш ніколи... От тільки небо завжди кличе до
себе... Чи, може, цей нечутний голос неба - він десь у крові, з самого
народження?»
Саме там, на лоні поліської природи душу переповнили почуття, які
захотілося вилити на клаптику паперу у віршованих рядках. Такими вони і
були перші поетичні спроби. Не задля
того, щоб спробувати себе у якості поета, а для того, щоб вихлюпнути все, що
вщерть переповнювало душу. Бо інакше вже просто жити неможливо.
v Навчання в школі
Повертаючись, власне, до моментів біографії, як і всі діти - пішла до
першого класу другої міської школи, де навчалася три роки. Досі пам'ятаю, що
улюбленими моїми предметами були українська мова та читання. Читала дуже багато
- практично всі книги, які потрапляли до рук, адже на той час хороша книга
відомого автора була в дефіциті. Читала вдень і вночі і саме через книгу
відкривала для себе новий і захоплюючий світ - світ літератури.
Добре пам'ятаю, з яким бажанням писала шкільні твори, з якою легкістю і
натхненням вихлюпувала на папір свої думки та переживання. Однак, на жаль,
серед всіх інших «відмінно» отримала в табель єдину четвірку з української мови за те, що «занадто мала,
щоб писати такі твори, їх за тебе пише мама». На жаль, вчитель чомусь не
повірив у те, що природа дає натхнення ще з самих юних літ, і ще відтоді воно
залишається у серці на все життя. Лише через роки, коли література стала моїм
життєвим шляхом, якось під час нашої зустрічі моя перша вчителька сказала, що
нарешті переконалася у тому, що твори
писала саме я. А загалом це була хоч і вимоглива, але справедлива людина, вона
заклала для нас міцний фундамент знань. А друга школа назавжди залишилася в
моєму серці - невелика і затишна, розташована у красивому куточку - просто
посеред міського парку, вона дійсно стала другою домівкою для нас, дітвори.
Нині тут вчаться мої діти, і я радію, що такою ж доброю і затишною другою
домівкою вона стала і для них.
На той час у місті побудували нову школу - четверту, яка була значно ближче
до мого дому, - і мама перевела мене в нову школу. Тут також моїми улюбленими
предметами залишалися мови і література. Тут мені пощастило на мовників —
вчителів, які розгледіли в десятирічній дитині літературні здібності і
підтримали мене на цьому шляху. Зокрема, це вчитель української мови і
літератури Надія Григорівна Цапліна та подружжя Хвильових - Руслан Созонтович
та Лілія Андріївна. Я щиро
вдячна цим людям за те, що вказали мені дорогу у великий світ літератури,
навчили її розуміти та аналізувати, за те, що підтримали мої прагнення і сподівання.
У восьмому та десятому класі я стала переможницею міських та обласних
олімпіад з української мови та літератури, а на
республіканській отримала почесну і вагому відзнаку - диплом «За кращий твір в Україні». В той же
час писала вірші та статті в місцеві газети, бо вже визначилася з майбутньою
професією - мріяла стати журналістом. Займалася в школі юних кореспондентів у
міськрайонній газеті «Радянський прапор» (нині «Лесин край).
v
Мої батьки
Мама і тато відіграли важливу роль не тільки в моєму житті, а й у виборі
майбутньої професії. Батько все життя пропрацював за кермом вантажного
автомобіля — проста, відкрита і щира людина, сам неабиякий лірик та романтик у
душі. Мама, будучи хворою і перебуваючи на пенсії по хворобі, практично весь
свій час приділяла єдиній дитині - мені. Допомагала в навчанні, їздила зі мною
на різні літературні заходи і активно цікавилася всім, що відбувалося на
теренах літературної України. Вона була (на жаль, нині батьків моїх вже немає)
для мене вимогливою наставницею і водночас вірною подругою. Щиро вдячна батькам
за все, що вони подарували мені в цьому житті.
Учениця. читає вірш «Матері»
Мамо, як розтопити сніг,
Що на коси твої русяві
Так підступно зненацька ліг
І зросив
їх сріблястим сяйвом?
Де знайти мені ту весну,
Що колись відцвіла, відсміялась,
Розкрадають літа красу,
Розкидають її недбало.
Вишивають літа твої
Невблаганні свої візерунки.
На високім яснім чолі —
Дрібних зморщок лихі малюнки.
Ти так часто буваєш сумна,
Та тривоги кудись зникають,
Коли внучка, пустунка мала,
Рученятками обіймає.
Вона носить твоє ім'я
І так дивно на тебе схожа.
Що здається — твоя весна
Відродилась на личку гожім...
v Навчання в
університеті
1989 року із золотою медаллю закінчила середню школу та вступила до
Київського державного Університету імені Т.Г.Шевченка, на факультет
журналістики. На той час це був один з найпрестижніших факультетів, куди
вступала творчо обдарована молодь з усіх регіонів України. Серед ста студентів
лише двоє вступили за результатами першого екзамену - це був твір, і мені
пощастило бути в цьому числі. Твір був про чорнобильську трагедію, і оскільки
ця тема пройняла мені серце, то і в твір, здавалося, вклала душу. Так я стала
студенткою.
Вчитися було надзвичайно цікаво: у нас викладали відомі літератори та
науковці, предмети практично були всі мої улюблені - і ці 5 років промайнули,
як на одному подиху.
v У колі сім’ї
Тут ми зустрілися з моїм майбутнім чоловіком - Олександром Гембарським,
студентом цього ж факультету. Вийшла заміж - і ми разом повернулися до рідного
міста як молоді спеціалісти. Тут на той час саме була створена нова газета -
«Звягель-Інформ», куди пішли працювати журналістами.
У нас народилося і підростає троє дітей - нині всі вони учні другої школи:
Валентина, Богдан, Юлія. Тішу себе надією, що хтось з них також обере для себе
в житті творчий фах.
Колискова
Вже згортає вечір крила,
Розсипає
нічка зорі,
Спи, моя дитино
мила,
І не знай ніколи горя.
Бачиш, річка колисає
Рибку на маленькій хвильці,
Равлик солодко дрімає,
Заховавшись у хатинці.
Під дубочком, просто неба,
їжачок в траві сховався,
Він знайшов грибок для тебе —
Сам мені у тім зізнався.
Але ніжки натомились,
Шлях далекий їжачкові,
Спи, моя відрадо мила,
Сни у тебе — кольорові.
Бачиш, квітка коло хати
Загорнулась у листочок —
Буде сни оберігати
Для синочків і для дочок.
Ось і місяць вже серпанок
Ніжно так на землю стелить,
Спи, дитино, аж до ранку
У своїй м'якій постелі,
Притулившись до подушки,
Що матуся вишивала,
В кучерях рожеве вушко —
Наче зайчик задрімало.
Сон метеликом спустився,
На долоньку, як пір'їнка,
і притих собі, зморився —
Спить уже моя дитинка.
Дзвіночок
Юлечці
Найменша донечка — життя мого
дзвіночок,
Веселкою мої фарбуєш дні,
Ось твій найперший несміливий
крочок,
Ось
посмішка щаслива в твоїм сні.
А перше слово, мовлене старанно,
Торкає найчутливішу струну,
Чому, коли ти просто скажеш
«мамо»,
Така щаслива? Навіть не збагну.
Ти ще маленька, але розумієш
І серця
радість, і його журбу.
Твоя любов
в холодні дні зігріє,
Відводить лихо, горе і біду.
Ці оченята, як блакить небесна,
Мого дитинства трепетна луна,
Що раптом несподівано воскресла
І рученятами так міцно обняла.
Дзвени
завжди, дзвіночку мій
Рідненький,
На радість нам веселково зростай,
Завжди щаслива будь, моя маленька,
Радій життю і пісеньок співай.
А я за тебе помолюся Богу,
Щоб доля в тебе сонячна була,
Щоб ти ніколи не зійшла з дороги
Надій, Любові, Віри і Добра.
v Пошуки свого «Я»
За ці роки видала власну збірку поезій «Мереживо ілюзій». Започаткувала в
місті альманах «Зерниця» — це колективна збірка творів, яка вийшла вже 5 разів
і дає реальну можливість безкоштовно
друкуватися тим творчо обдарованим новоград-волинцям, які не мають можливості випустити в світ
власне окреме видання. Заснувала видавництво «Новоград», яке спеціалізується на
виданні творчості наших земляків та краєзнавчої літератури. Нині при
видавництві працює друкарня.
Продовжую працювати в газеті, а також працюю директором КП
«Новоград-Волинське радіомовлення».
Кожного дня готую і випускаю в ефір блок коротких місцевих новин, цикли
тематичних передач та інтерв'ю. Працюю над новою книгою «Щоденники
провінціалки», куди увійдуть цикли оповідань та
повість про долю сучасних жінок, про рідне місто (Лариса Гембарська).
У творчому доробку Лариси
Лук’янець є і поетичні твори про Звягель
«Моєму Звягелю»
- Що буде описувати
поетеса? Продовжіть речення: Я думаю, що цей вірш про…
Моєму Звягелю
Зігріло сонце надслучанські кручі —
Десь там дрімають в затінку віки,
Мов сині хвилі лагідної Случі,
Течуть століття і пливуть роки.
Фортечні мури — мудреці правічні.
Старі згадки, мов скарби, бережуть,
Це обереги міста історичні,
Джерела істини та мудрості
тут б'ють.
Джерела ті усім дають наснагу,
Хто хоче знати істину буття,
З отих джерел зродився древній
Звягель,
Який маленьку Лесю вів в життя.
Його стежки, його співанки щирі.
Казки й
легенди, вишивки рясні.
І в
серденьку малої ще дитини
Досвітні
засвітилися вогні.
Вони з
роками спалахнуть над світом,
Щоб
розбудити й здивувати світ,
Який не
знав, що може засвітити
В немічнім
тілі — дух такий палкий.
Моя земля!
Мій добрий древній
Звягель,
Твоя дочка — я п'ю з джерел твоїх.
Я для душі
черпаю тут наснагу
Для починань та задумів своїх.
Твоїх казок, твоїх легенд
древлянських
Вже стала полонянкою давно,
До сивих
круч приходжу
Надслучанських,
Щоб свою шану вплести в твій вінок.
Діюче джерело Лесі Українки та Лариси Лук’янець, їх натхнення - неподалік од
Случі. Напевне, як і маленька Леся, Лариса стояла там неодноразово і, звичайно ж, «слухала весну з терпким
подихом живиці, з фіолетовим зацвітом чебреців, про що каже у вірші-присвяті «Моєму Звягелю». Там
вона з дитинства, з юних літ відчула історичні обереги міста, живодайні джерела
істини та мудрості, що дають наснагу, зоряність небайдужим серцям і поетичним
душам.»(М.Сингаївський).
- В одній з поезій Лариса Лук’янець
звертається до славетної поетеси, наставниці поколінь, Лесі Українки. Які
звертання використає поетеса? ( Діти
записують свої звертання, а після
прочитання твору продовжують цей перелік звертаннями, використаними поетесою).
До Лесі
«Велична, мужня, сильна поетеса
З незламним духом воїна-борця»…
Тебе чомусь такою бачать, Лесю,
Мене ж дивує ординація ця.
Бо знов поезій щирії сторінки
Гортаю у задумі край вікна.
Ліричний томик Лесі Українки
Такий бентежний, як сама весна.
Твоя весна трояндами зів'яла,
Не з криці ж серце—
з
ніжності й добра,
Жіноче серце щиро покохало,
Прийшла йому в житті така пора.
Уже хвороба узяла в лещата,
Немічне тіло підкорилось їй,
А серцю так хотілося кохати,
А серце шаленіло від надій.
Усе, усе у цім переплелося —
Печаль і радість, щастя і журба...
І що з того, що все це не збулося,
Але ж любов — вона таки була!
І це вона в тобі збудила жінку—
Ласкаву, ніжну, лагідну, живу.
Маленький томик Лесі Українки —
Відкрию в нім сторінку я нову.
Себе відкрию в муках і стражданнях,
У цих рядках, написаних колись, —
Вони живі, допоки є кохання,
В якім і щастя, й біль переплелись.
-
Випереджувальне завдання (учитель заздалегідь об’єднує
учнів у групи і пропонує обрати одну з поезій для аналізу. Учні повинні «представити» поезію: виразно
прочитати, проаналізувати за схемою, проілюструвати її дібраними вдома
малюнками).
Схема аналізу поезії
1.Чи значення всіх слів зрозуміле?
2.Про що цей твір?
3.Які настрої (почуття) передано у цій поезії?
4.Назвіть
образи
вірша, що передають настрої
(почуття) особливо
виразно.
5.Які художні засоби
підсилюють ці настрої?
6.Визначте основну думку твору і в яких рядках вона виражена.
7.Які думки й почуття
пробуджує у вас цей вірш?
- Озвучення результатів і
підведення підсумків.
Взаємооцінювання (кожна група на
розданих листках оцінює свою та інші групи за такими показниками: виразне
читання, аналіз поезії, ілюстрація. Після цього виставляється середня оцінка
для групи).
- Підготуйте зв’язне
висловлювання на тему: «Якою ви уявили поетесу?»
IV.
Рефлексивно-оцінювальний етап
-
Кольорова
рефлексія настрою
-
Рефлексія
досягнення запланованих цілей вивчення теми.
-
Що
нового дізналися на уроці?
-
Що
ми зробили на уроці?
-
Що
найбільше зацікавило, здивувало?
-
Як
працював?
-
Який
вірш найбільше сподобався і чому?
Домашнє завдання: написати невелике висловлювання
на тему «Вірш Лариси Лук’янець, який мене найбільше вразив…» (3-5
речень)
Рожок І.Л., ЗОШ №2
Тема:. Леся Гудзь. Життєвий і
творчий шлях письменниці.
Мета: прищепити інтерес до творчості письменниці-землячки,
сприяти виробленню в учнів навичок виразного читання, уміння аналізувати
поетичні твори, виховувати любов до рідного краю, повагу до творчості земляків
Цілі:
Учні
знатимуть: відомості про основні події життя письменниці, зміст
розглянутих творів
Учні вмітимуть: уважно слухати, запам'ятовувати почуте, виразно читати та аналізувати поетичні твори
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Обладнання: виставка творів письменниці, ілюстрації до них
Хід
уроку
І. Мотиваційний етап
ü Забезпечення емоційної готовності до уроку (інтерактивна вправа: у
долонях передають побажання один одному на сьогоднішній урок)
ü Актуалізація суб’єктного
досвіду й опорних знань
- Кого із сучасних
письменників Звягельщини ви знаєте?
- Що відомо вам про
Лесю Гудзь?
II. Цілевизначення й планування
Учитель
пропонує записати тему уроку, епіграф, визначити цілі, узгодити план роботи
ІІІ. Опрацювання навчального
матеріалу
Епіграф.
Життя.
Робота. Мої учні. Людські долі.
Рідна Немильня.. Поезія. Пісня..
Світ крізь
об'єктив фотоапарата.
Це те, чим
живу і поза чим не мислю себе.
Це те, у
чому полягає моє життєве кредо
— бути
потрібною і корисною людям.
Тим і щаслива.
Леся
Гудзь
- Повідомлення учнів про
життєвий і творчий шлях на основі автобіографії. (Кожен учень представляє один
з етапів життя письменниці, її творчі досягнення).
Відвертості поетеси
Напевне, наймарудніша справа -
писати чи говорити про самого себе: адже тоді над душею висить постійний
легенький острах від того, що, може, сказав щось зайве, або навпаки, щось
забагато відкрив для широкого огляду чужим очам. Тож хай не піддасть занадто
глибокому осуду споглядач цієї писанини
мої відвертості…
Не так часто доводиться
розповідати про себе, хоча про когось оповідаєш так легко, ніби вжився у нього
і говориш його вустами. Отже, погляд на себе збоку і…
Дитинство
Народження, дитинство і найкращі
роки життя мого пов’язані з віддаленим на 28 км від райцентру лісовим сільцем Немильнею. Прийшла я в світ
під її небом спекотного дня 2 липня 1975
року у сім’ї
колгоспника і вчительки. Найпершою
важливою особою ( бо нянька) був у моєму
брат Роман, старший на 6,5 років: йому й не давала спокою і вільного
часу в перші роки життя. Далі передали мене до рук бабусі Ольги, здається, що
відтоді я вже не вибуваю з її доброзичливого поля зору. Саме від неї я
дізналася чи не 80% усієї життєвої
інформації – основи. До цього я ще повернуся пізніше, проте скажу лише, що лише
від неї осягла ази першочитання і перейняла потяг до співу.
У моїй сім’ї завжди і всі читали, тож і на мене перейшло це спільне захоплення легко і
невимушено, заклало підвалини незрадливої любові до літератури.
Десь у років 9-10, граючись з
подружками у передзимовому дубовому гаю, «видала» свої перші римовані рядки :
Зима
прийшла, і все укрила
Своїм розкішним килимом,
і все
притихло і поснуло
під її
білим подихом…
Та на тому етапі воно й залишилося дрімати до того часу юності.
Юність
Вже 12- річною повернулася до вірша знову.
Вплинула на те подарована матір’ю збірочка поезій Любові Забашти і… перше
юнацьке захоплення.
І, як те властиво підлітковому
віку, з’явилося сумно-песимістичне – через два роки:
Сама…
Далеко в серці – ти,
Як вічний біль
І вічний щастя поклик
І не шумує вже в душі прибій,
І не тривожить серця весни подих.
Всі почуття осіли десь
на дно
Із глибини відсвічують
бурштином.
Найкращих почуттів п’янке вино
Гірким, пекучим випилось полином.
А щастя снилось, мріялось, пливло,
Летіло
нам на лебединих крилах,
І серце
заіскрилось – загорілось,
|
До Тебе
травами росистими пішло.
Воно так
ждало! Слова, лише слова –
Від нього
квітка розцвіте в зорю
І грози
стануть небом світанковим:
Єдиного,
страж даного: «Люблю…»
Чому воно тоді не прозвучало?
Чому не
став навколішки весь світ?
- Ти ж
хоч кохав? – з надією питала.
Не
чулося ні звуку у одвіт.
Воно
звучить, сміливе, осяйне,
Видзвонює,зривається
в політ –
Воно
знайшло! Та тільки… не мене.
Сама –
одна. І не зі мною - світ.
|
Потай від усіх надіслала його до
своєї міськрайонки і… отримала у відповідь: «Приїдьте до редакції і привезіть усі свої вірші.» Злякалася і не поїхала: Як, я, мала школярка
з недолугими своїми римами – і на очі журналістів?! Про цей випадок не знав
довго ніхто – втім, я к і про вірші: соромилася показувати свої спроби в римуванні навіть матері. Записувала їх
тихцем у товстий зошит, котрий зберігаю й донині.
Вірш, котрий надіслала до
«Лесиного краю», таки з’вився на його сторінках
по деякім часі – з тих пір про мої римування дізналися в школі, а через рік
узяли до участі у районному творчому конкурсі.
По закінченню рідної дев’ятирічки
пішла до Киківської середньої школи, котру закінчила у 1992 році зі срібною
медаллю. Десятикласницею взяла участь у обласному конкурсі юних поетів і , як
переможець його, - у республіканському
конкурсі «Таланти твої, Україно”
Під час конкурсів познайомилася з
житомирським поетом Валентином Грабовським, якому завдячую усією моєю подальшою
творчою долею. Ця людина дуже підтримала мене морально, переконуючи, що пишу не
найгірше, а ще – Валентин Болеславович просто взяв мої віршики собі, а через
деякий час вони почали з’являтися в газетах «Не
хлібом єдиним», «Інтерес», «Ділова газета» з його чудовими передмовами про
«дівчину з маленького села». Це вже тепер я усвідомлюю, що саме, фактично, його
авторитетне слово простелило переді мною шлях і до участі в обласному літоб’єднанні імені Бориса Тена, і до перемог у поетичному
конкурсі
«Гранослов» і до зустрічей з багатьма чудовими творчими особистостями.
Роки навчання
1992-1998 навчалися в
Житомирському педінституті ім. І. Франка, факультеті філології за спеціальністю
«Українська мова та іноземна мова». За цей час встигла у 1992 році вийти заміж,
у 1994 і 1995 роках народити сина й
донечку, навчаючись на стаціонарі, і – розлучитися. Диплом вчителя української
мови та літератури і німецької мови та зарубіжної літератури – це заслуга моїх
мами, бабусі, обох дітей і … поетичного слова: воно тримало мене «на плаву» у
найважчі моменти життя:
В часи, коли так марно я благала
Для серця порятунку від людей,
Моїм найкращим другом
Слово стало
І вирвалося віршами з грудей
|
В розлуки час, і в час гіркий печалі,
Коли з
думок тріщала голова
Китами,
на яких душа трималась,
Були
палкі поезії слова.
|
Робота в
рідній дев’ятирічці
Це рядки
того часу: пишу їх і знову поринаю у вир безнадії, безсоння і до краю
напружених нервів. Витримала: треба було жити для дітей. Їх завантажила роботою
(город, господарство, школа – на той час вже працювала у рідній дев’ятирічці ) давали зовсім небагато часу для того, аби
посвятити себе дітям. Тим теплішими були моменти бодай миттєвої, але
близькості, зі своєю кровиночкою. В один з таких і з’явилося:
Мені
здавалося, що ніяка сила
Не
спинить щедрих пустощів дітей.
Та…бігало,
і раптом – зупинилось,
Підбігло
й…притулилось до грудей.
І
хочеться від того засміяться,
І поспіша непрохана сльоза,
|
І що вже
за блаженство, що за щастя –
Усьому
світу того не сказать!
Забулося,
що мучить, що болить,
І відчаю
немає вороття,
Бо все ж,
яка то найсвятіша мить,
Коли до
тебе тулиться дитя.
|
Час, коли жила в селі, був
нелегким фізично, проте морально…
При тих краєвидах, при тому
життєвому просторі, енергетиці лісу, річки, широкого поля, хіба може бути важко
серцю? Життя там – незаковане в асфальті. Проте, однак, маєш, живучи там, кожну
піщинку перебрати власними руками, окропити власним потом, аби земля віддячила
тобі добром. От і вибирай – така філософія села. Про її суть і замислююся, і
мрію описати кожнісінького трударя рідної Немильні – може, колись у майбутній книзі.
Учениця. Читає вірш «Хліборобам»
Ведеться з глибини
століть,
Що хліб - з усіх святинь
святиня:
Він - на весільному столі,
Ним зустрічаємо народження
дитини.
Цей хліб - то праця ваших рук,
Ваш піт і втома, хлібороби.
|
В нім - поля скошеного звук
І жнив солодко-терпкий подих.
Тож хай не знають втоми ваші
руки,
Хай парость жита в серці
проросте.
Плекайте ж хліб, і хай ще й ваші
внуки
Вам будуть вдячні за зерно святе!
|
Журналіст і педагог
У 2004р. перейшла працювати,
кинувши з особистих причин директорування в Немильні, вчителем-словесником до
ЗНВО. Золотий рік у плані учнів: хоча й ішла в один клас з валідолом, проте всі-всі вони – дві паралелі
восьмих і п’ятих класів – стали моїми улюбленцями і життєвою опорою й по цей
день. Зберігаю зошити своїх учнів – пачками: у кожному з них, здається, б’ється
частинка серця їхніх маленьких володарів.
У 2005р. мені запропоновано
роботу в редакції «Лесиного краю», і з тих пір я
працюю тут, поєднуючи роботу журналіста і вчителя ( працюю по сумісництву в
школі рідного села). Член Національної спілки журналістів з 2006 року.
Захоплення
Захоплення – їх багато, здається,
усе-все в житті: вишивання, література, трішки малювання, дизайн одягу і
зачісок, трішки – дизайн тортів, подорожі, квіти, дуже – фотографія. Втім, здається,
немає того в житті, що не давало б мені приводу радіти чи захоплюватися. А ще
постійно прагну випробувати свої сили у всіляких конкурсах. Це своєрідний
авантюризм із самим собою.
Мабуть,саме він і змусив мене
взяти участь у конкурсах «Вчитель року» у 2000, 2002, 2009 роках, здобути
перемогу у районних його етапах у 2002; 2009 р.
Іноді поставити свої сили на
двобій з обставинами змушує життя. Так сталося у минулорічному випадку з
конкурсом «Леді успішність». То був своєрідний рубіж, котрий потрібно було
долати, щоб довести собі: живу не даремно, бо успіх людини – зовсім не у
банківських рахунках чи палацах, чи в брендовому одязі. І треба було довести це
таким же, як я сама, щоб люди не втратили віри у себе.
Я – щаслива
людина
Сьогодні я – щаслива людина, бо
маю багато всього, що необхідне. Маю освіту і знаю їй справжню ціну. Маю двох
дітей, без яких я – ніщо і ніхто, тому дуже дорожу їхньою думкою, підтримкою,
вже самим їхнім існуванням. Маю сім’ю,
повну: зустріла людину, з якою два роки тому пов’язала своє життя. Маю точки повернення: гуртожиток, де живу шостий рік,
мамин будинок і бабусину стареньку хату в рідній Немильні, де щовихідних чекає
на мене моя духовна святиня, моя основа – моя майже 90-річна бабуся Оля. А ще я
маю свій власний світ – поезію, сформований віршами Забашти, Єсеніна,
Рождественського, Костенко, Чубач, Олійника. Коли мені особливо важко, читаю
подумки або молитву, або Ліну Костенко.
Пишу, не силуючи себе: зріє
рядочок-два в думці, до того часу, доки не «прорветься» з серця віршем. Тоді,
де б не був, - сідай і записуй. Тому
ходжу скрізь з блокнотиком і ручкою, «наздоганяючи риму». Тематику віршів не
обираю спеціально – цього зробити неможливо. Не пишу на замовлення: це
гвалтування душі. Останнім часом виходить щось дуже різке – ніби відповідь
їдкому сьогоденню. Але колега з Немильні «пом’якшила” цю тенденцію: поклала на музику дещо з ранішого. Тепер пробуємо співати
(дуже люблю пісню) маю «Поліську Мадонну». Готуємо ще декілька.
Звучить фонозапис пісні «Поліська Мадонна»
Поліська мадонна
Простягнула кетяги калина
До землі, до сонця, до людей.
Молодая мати свого сина
Ніжно притулила до грудей.
Прихилила б Небеса до нього,
запросила б зорі в його сни,
Вистелила б доленьки дорогу
Первоцвітом з ранньої весни -
|
Тільки б не було на личку слізок
Й голосок від болю не бринів,
Тільки б не кололи рідних ніжок
Терни, стерні й хижі бур'яни...
Іншої я істини не знаю,
Бо вона одна в усіх віках—
Що є краще, аніж молодая
Мати з сином-сонцем на руках?!
|
Головним же і в житті і в
творчості вважаю – не втратити себе як особистості, залишитися за всіх обставин
Людиною. А ще пам’ятати: ми живемо доти, доки потрібні іншим.
Леся Гудзь
- Випереджувальне
завдання (учитель заздалегідь об’єднує учнів у групи і пропонує
обрати одну з поезій для аналізу.
Учні повинні «представити» поезію: виразно прочитати, проаналізувати за
схемою, проілюструвати її дібраними вдома малюнками).
Схема аналізу поезії
1.
Чи значення всіх слів
зрозуміле?
2.
Про що цей твір?
3.
Які настрої (почуття) передано у цій поезії?
4.
Назвіть
образи вірша, що передають
настрої (почуття) особливо виразно.
5.
Які художні засоби підсилюють ці настрої?
6.
Визначте основну думку твору і в яких рядках вона виражена.
7.
Які думки й почуття пробуджує у вас
цей вірш?
Вірші
для аналізу:
Літо
Вишні,
позолотом поштопані,
Смаком
наливаються в саду:
Певно,
літо стежку перейшло мені,
Засвітило
знак свій на ходу.
Просинь
неба липа задухмяніла,
Вогнивом
палає цвіт жоржин.
|
Пустотливо
річка в воду зманює
Чистим
пересяєвом краплин.
Закивали
соняхи крисанями,
Сонця
шмат урвали пшениці
І
лягли в покоси з урожаями
Літечка
останні промінці.
|
Квітень
Земля прокинулась,
Коротші
стали ночі,
Пухнасті
котики
Всміхаються
з верби,
В торішнім
листі
Розплюща
підсніжник очі
і слуха шум
квітневої води.
Купальська
ніч
Пливли вінки купальські, та все парами,
Гуляла
молодь, та усе — по двох.
Й не зацвіла
мені у лісі папороть,
А буйно
хижий зріс чортополох.
На
городищі, при вогні купальському,
Я теж
нагріти душу не змогла.
Не вийшло і стрибка крізь
нього хвацького,
Бо вигорів
для мене він дотла.
А ти прийшов
до мене після півночі —
І запалив у
серці смолоскип,
Розбурхав
душу, розпанахав пристрастю
І зазирнув
блакиттю в саму глиб.
Учителю!
Крізь
років лет, крізь рух епох,
В
усі часи над цілим світом
Велична
доля — Педагог,
Безсмертний
мудрості хранитель.
Учителю!
Тобі життя
Дало покликання велике:
|
Ти
із маленького струмка
Ведеш
у світ могутні ріки.
І
хай сплітаються стократ
Світи
небесні із земними,
У
ниву мудрості й добра
Ти сієш
вічності зернини.
|
Ідіть до
Лесі
Ідіть до Лесі - не лише у свято,
Йдіть просто так - без
пишноти й прикрас,
Ідіть до неї - в Бога ж днів
багато,
Вона завжди чекатиме на вас.
О, скільки в муках жито-пережито
В пекучих днях їдкої самоти!
І пахли так прощально-сумовито
Зів'ялими трояндами листи.
О, як не вміла жити упівсили,
Любила світ до самозабуття.
Так небагато в доленьки просила -
Прожити, щоб не мати каяття,
А ще - хоч хвильку часу наостанок -
|
Побачити русалок наяву,
Над Случчю розбудити тихий ранок
І... заспівати «Пісню лісову»!
Ну, от і Звягель. Стежечка до
Случі.
Стрімка вода лоскоче острівок:
Там серед верб сопілочка плакучо
Озвалася на Мавчин голосок.
І вже слабка рука останні сили
Вкладає у рядки в записнику:
Так легко ще ніколи не творилось,
Думки в'язались, наче у вінку...
Стомившись, сіла трохи відпочити,
Притримавши від вітру сторінки.
Спинивши вічність, ожила в граніті
Та й залишилась з нами - на віки.
|
Пахне осінню
З
прощальним зойком журавлів
із
серпня відлетіло літо,
з порожніх скошених полів
сліди
тепла дощами змито,
в
прозорих місячних ночах
сплакнуло
небо зорепадом,
|
ховає вечір сум в очах,
немов чиїсь надії зрадив,
з червоним чорне—як вінок—
дві горобини пишногронні,
із картоплінь легкий димок..,
воює,
пахне осінню спросоння.
|
- Озвучення
результатів і підведення підсумків. Взаємооцінювання (кожна група на розданих
листках оцінює свою та інші групи за такими показниками: виразне читання,
аналіз поезії, ілюстрація. Після цього виставляється середня оцінка для групи).
Прес-конференція
„Журналісти" ставлять
питання за вивченим матеріалом, використовуючи інтерактивний метод
„Мікрофон". Обов'язкова умова: чіткість у представленні і звертанні.
IV.
Рефлексивно-оцінювальний етап
ü Рефлексія
досягнення запланованих цілей вивчення теми.
Ø Що
нового дізналися на уроці?
Ø Що
найбільше вдалося?
Ø А що
не вдалося? Чому?
Ø Як
працював?
Ø Який
вірш найбільше сподобався і чому?
Домашнє завдання: написати невелике висловлювання на тему:
«Якою ви уявили поетесу?»
Тематична контрольна робота № 6 «Рідна Україна. Світ природи» (М.Рильський, Г.Тютюнник, М.Вінграновський) 5 клас
Тематична контрольна робота № 6 «Рідна Україна. Світ природи» (М.Рильський, Г.Тютюнник, М.Вінграновський) 5 клас
І варіант
1. Маленьку річечку із вірша М. Вінграновського «Сама собою річка ця тече…» називають
А донечкою Дніпра
Б притокою Дніпра
В блакитною грайливою стрічечкою
Г малим замуленим струмком
2. Оповідання «Дивак » Гр. Тютюнника назване так тому, що головний герой
А дивував усіх своїми надзвичайними здібностями
Б мріяв стати космонавтом, загартовував себе для цього
В поводився не так, як усі його однолітки
Г був дуже розбишакуватим, усі його боялися
3. Який художній засіб використав М.Рильського у рядках із вірша «Осінь-маляр...», підкресліть його. (1 б.)
Осінь-маляр із палітрою пишною
Тихо у небі кружляє...
4. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. (2 б.)
1 Сашко А рятує в снігу Сіроманця
2 Олесь Б замість горщечка намалював дятла
3 Федько Токайло В намагається вилікувати вовка
4 Петро Лях Г тримає на спині в снігах Андрійка
Д пригостив Олеся пирогом
5. Головний герой якого твору намагався вилікувати хижака?
А «Лось» Є. Гуцала
Б «Дивак» Гр. Тютюнника
В «Сіроманець» М. Вінграновського
6. Установіть, про якого персонажа йдеться. Чиє ім’я має бути на місці крапочок?
«…навшпиньках зайшов у свою кімнату, хутко ліг, заплющив очі: в синьому океані біля…хати повз грушу пропливали білі айсберги»
7. Сашко, герой оповідання М. Вінграновського, повіз свого друга вовка
А у столичну клініку, до найкращих лікарів
Б в одеський зоопарк, до ветеринарів
В в Одесу, відпочивати на морі
Г в одеську клініку для лікування очей
8 . Завдання 3, с. 260
9. Завдання 3, с. 279
Тематична контрольна робота № 6 «Рідна Україна. Світ природи»
(М.Рильський, Г.Тютюнник, М.Вінграновський)
ІІ варіант
1. Які художні засоби використав М.Вінграновський у рядках із вірша «Перша колискова»? Підкресліть його. (1 б.)
В теплих снах ідуть в поля жита,
І зоря над ними йде висока.
2. Замість горщечка на уроці малювання Олесь, герой оповідання Гр. Тютюнника «Дивак», намалював
А дятла Б сороку В лелеку
3. Сашко, герой оповідання М. Вінграновського, повіз свого друга вовка
А у столичну клініку, до найкращих лікарів
Б в одеський зоопарк, до ветеринарів
В в Одесу, відпочивати на морі
Г в одеську клініку для лікування очей
4. Встановіть відповідність між назвами творів і цитатами з них (2 б.)
А «Олеcеві зробилося сумно. Закортіло швидше туди, у село, де сніг плете навколо електричних ліхтарів густі рожеві сіті й привітно світяться вікна в хатках».
Б «Хто він такий в залатанім кожусі, а хапає дрижаки?..»
В «Він співав тихим старим голосом, і та яка дорога лежала за ним, що аж за Одесою і за Єгиптом виднілася кожна бадилина».
Г «... хай мене благословлять крилом, щоб писалось
Слово журавлине журавлиним з вирію пером».
Д «Вона – це мати. Будь же сином, А не естетом».
1 «Бабунин дощ» 2. «Сіроманець»
3. «Люби природу не як символ» 4. «Дивак»
5. У якому творі хижак урятував людині життя?
А «Лось» Є. Гуцала
Б «Дивак» Гр. Тютюнника
В «Сіроманець» М. Вінграновського
6. Установіть, про якого персонажа йдеться. Чиє ім’я має бути на місці крапочок?
«Вовк жалібно вив. Покидав …, сам вибігав, вив на всі боки, прислухався, повертався до… знову, знову закидав його на спину і ніс далі»
7. Оповідання «Дивак » Гр. Тютюнника назване так тому, що головний герой
А дивував усіх своїми надзвичайними здібностями
Б мріяв стати космонавтом, загартовував себе для цього
В поводився не так, як усі його однолітки
Г був дуже розбишакуватим, усі його боялися
8 . Завдання 3, с. 260
9. Завдання 3, с. 279
Тематична контрольна робота № 5 (тестові завдання). «Ти знаєш, що ти – людина?»
І варіант
1. У поезії «Гей, нові Колумби й
Магеллани» автор звертається до…
А Колумба й
Магеллана;
Б до людей,
сповнених ентузіазму та оптимізму;
В до студентів,
які закінчили морські вчилища;
Г до молодих науковців.
2. Коли відбуваються події, описані в диптиху
Л.Костенко «Чайка на крижині». «Крила»?
а) Взимку; б)
влітку; в)
навесні; г) восени.
3. Продовжіть вислів «Людина нібито не
літає, … (Л.Костенко. «Чайка на крижині». «Крила»):
а) «…а правду знає»; б) «…й землі
немає»; в) «…а крила має»; г) «... а долю має».
4. Як звати головну героїню твору?
а) Сніжана б) Софійка в) Іра
5. Кому належать
слова "Гроші ведуться, щастя – ні грама!"?
а) Гордію Кулаківському б) Вадиму Кулаківському в) Данилу Міщенку
6. Куди потрапила Софійка під час останньої
мандрівки у шафі?
а) у минуле своєї прапрабабусі б) у минуле мами в) у майбутнє
7. Усі негаразди роду Кулаківських розпочалися з
а. Гордія
б. Якова
в. Васюні
8. Як викуплені коралі допомагали Софійці в її подорожах в минуле?
а. виконували різні її прохання
б. робили її невидимою
в. робили її одяг відповідним певному історичному часу
9. За жанром твір Любові Пономаренко
а. повість б. новела в. оповідання
10. Про що, здавалося, хотіли спитати дівчатка, які були зображені на
фотокартці Фрідріха?
а. «Для чого нас замуровано в стіну
нового будинку»?
б. «Ви не бажаєте з нами
познайомитись»?
в. «Ви не знаєте, де наш тато»?
11. Напишіть назву твору та автора поетичних рядків:
Стануть над тобою, листям
затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть…
12 . Напишіть твір-мініатюру на одну з
тем:
«Для чого
людині потрібні крила?» (За твором Л. Костенко «Чайка на крижині»).
«Чи варто за добро відповідати жорстокістю» (за твором
Л. Пономаренко «Гер переможений»).
Доведіть на прикладі поеми Л. Костенко «Чайка на
крижині», що духовне багатство — найбільший скарб у житті.
Тематична
контрольна робота № 5 (тестові завдання). «Ти знаєш, що ти – людина?»
ІІ варіант
1. Лебеді
в поезії В. Симоненка «Лебеді материнства» символізують…
А тепло, ніжність, любов матері до
дитини;
Б чисте, вірне кохання;
В процвітання й благополуччя в
справах;
Г весну й розквіт життя.
2.
Який рядок у вірші Ліни Костенко «Крила» повторюється:
а) «А як же людина?» б) «Людина нібито не літає»; в)
«А крила має»; г) «крилатим ґрунту не треба»?
3. Чайка дивувалася із застереження
бути обережною на крижині, бо:
а) не розуміла людської мови; б) їй не страшна
повінь–у неї є крила;
в) вона не слухає нічиїх порад; г) була занадто гордою.
4. У кого в
роду Софійки з'явилися коралі?
а) тітки Сніжани б) мами Софійки в) прапрабабусі Клави
5. Яке слово вимовляла Софійка, щоб
потрапити у минуле?
а) Шафа б) Один, два, три - в минуле поверни!
в) Коралі
6. У кого Гордій Кулаківський видурив маєтності кількох родів?
а. Міщенка б. Жуковського в. Старосвітського
7. Хто порадив Софійці перебиратися
"потрохи вперед, від покоління до покоління, ... коли здaтнa будеш
відвернути невідворотне"?
а. Гордій Кулаківський
б. Мішель Міщенко
в. сліпий старець
8. Як пояснила Софійка Вадимові те, що їй потрібні світлини його рідних?
а. хотіла мати краще уявлення про його рід
б. мала іти з ними до екстрасенса
в. вони їй необхідні для подорожі в минуле
9. Як реагували самотні жінки, коли роздивлялися вироби Фрідріха із цегли?
А) подовгу стояли і навіть
сплакували
Б) посміхалися і плескали в
долоні
В) придивлялися до них з
презирством
10. Що нагадувало жінці про Фрідріха
після його смерті (Л. Пономаренко «Гер переможений»)?
а. квітка біля вікна; б. місце, де збирався гурт дітей
біля німця; в. його вироби з цегли
11. Напишіть назву твору та автора поетичних рядків:
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
12. Напишіть твір-мініатюру на одну з
тем:
«Для чого
людині потрібні крила?» (За твором Л. Костенко «Чайка на крижині»).
«Чи варто за добро відповідати жорстокістю» (за твором
Л. Пономаренко «Гер переможений»).
Доведіть на прикладі поеми Л. Костенко «Чайка на
крижині», що духовне багатство — найбільший скарб у житті.
Контрольна робота. В. Сосюра, В. Підпалий, В. Голобородько (тестування) В-І
1.Укажіть рядок, який розкриває головну
думку вірша В. Сосюри «Любіть Україну»
а) «Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води...»;
б) «Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі...»;
в) «Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну...»;
г) «Всім серцем любіть Україну свою -
І вічні ми будемо з нею!»
як вітер, і трави, і води...»;
б) «Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі...»;
в) «Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну...»;
г) «Всім серцем любіть Україну свою -
І вічні ми будемо з нею!»
2. Які почуття описує В.Сосюра у вірші
«Васильки»
А. суму Б. щастя В. Любові Г. Ненависті
3. За який патріотичний вірш В.Сосюру було звинувачено у націоналізмі ?
А „Васильки”; Б „Сад”; В „Любіть Україну”; Г „Магнат”.
А. суму Б. щастя В. Любові Г. Ненависті
3. За який патріотичний вірш В.Сосюру було звинувачено у націоналізмі ?
А „Васильки”; Б „Сад”; В „Любіть Україну”; Г „Магнат”.
4. Волосся у дощу (В. Голобородько З
ДИТИНСТВА: ДОЩ)
а) сріблясте; б) покуйовджене; в) зелене; г) кучеряве
а) сріблясте; б) покуйовджене; в) зелене; г) кучеряве
5. Які образи використовує
В. Підпалий у вірші «Зимовий етюд», щоб зобразити зимовий вечір
А. туман, іній, холодна льодинка, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір
Б. сніжинка, іній, місяць, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір
В. лижі, санки, снігова баба, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір
Г. завірюха, льодинка, туман, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір
А. туман, іній, холодна льодинка, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір
Б. сніжинка, іній, місяць, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір
В. лижі, санки, снігова баба, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір
Г. завірюха, льодинка, туман, «вечір, мов казка» і «казка, як вечір
6. Яке слово потрібно
вставити замість трьох крапок у вірші Володимира Підпалого «Бачиш, між трав зелених...»: Бачиш: між
трав зелених, як грудочки, ... Станьмо ось тут навшпиньки спокій їх берегти.
А. камінчики
Б. пташенята
В. мурашки
Г. Коники
А. камінчики
Б. пташенята
В. мурашки
Г. Коники
7. Установіть відповідність
Назва твору
|
Віршований
розмір
|
1 «Васильки»
Одсіяють роки,
мов хмарки над нами,
і ось так же в полі будуть двоє йти… |
А Хорей, Б Амфібрахій
В Дактиль
Г Ямб
Д Верлібр Е Анапест
|
2 «Любіть
Україну»
|
|
3 «Зимовий
пейзаж»
Трішки туману і
трішки інею, неба льодинку холодну — на шлях…
|
|
4 «З дитинства:
дощ»
Я уплетений весь
до нитки у зелене волосся дощу…
|
|
8. Установіть відповідність
1
2
3
4
|
Назва твору
«Наша мова»
В. Голобородька
«Васильки» В.
Сосюри
«Любіть Україну»
В. Сосюри
«З дитинства:
дощ»
В. Голобородька
|
А
Б
В
Г
Д
|
Ідея твору
Утвердження
любові до життя, рідного дому, батьків, рідного краю; радості життя в єднанні
з природою
Возвеличення
кохання — смисл життя кожної людини
Уславлення ролі
мови, її значимості у житті нашого народу; гордості українців за свою мову
Возвеличення любові
українців до рідного краю, заклик любити рідну землю
Возвеличення
материнської любові
|
9. Установіть відповідність.
Уривок
|
Художній засіб
|
|
1
|
«Вечір, мов
казка, над Україною, казка, як вечір, аж синьо в очах...»
|
А Метафора
|
Б Порівняння
|
||
2
|
«І синіє щастя у
душі моїй»
|
В Анафора
|
3
|
«Любіть
Україну!..»
|
Г Риторичне
звертання
|
10 Установіть відповідність.
Назва поезії
|
Вид лірики
|
1 «Васильки»
|
А Патріотична
|
2 «Любіть
Україну»
|
Б Інтимна
|
3 «Осінь»
|
В Філософська
|
Г Пейзажна
|
11. Творчий блок
Напишіть твір на одну із запропонованих тем:
· Чим привабила мене поезія
Василя Голобородька.
· Цінність творчого доробку
В. Підпалого.
· Загальнолюдський зміст
поезій В. Сосюри.
Контрольна робота. Із сучасної української поезії. І. Карпенко-Карий
Варіант
1
1.
Представниками
української поезії кінця XX – початку XXI століття є всі вказані поети, КРІМ
А Володимира Сосюри
Б Василя Герасим’юка
В Івана Малковича
Г Ігоря
Павлюка
2.
Іван Малкович заснував
видавництво дитячої книги, що має назву:
А. «Веселка».
Б. «Малятко».
В. «Світ дитинства».
Г. «А –ба-ба-га-ла-ма-га».
3. Справжнє прізвище
І.Карпенка-Карого:
А. Садовський.
Б.
Саксаганський.
В. Заньковецький.
Г. Тобілевич.
4.Визначити жанр
твору І.Карпенка-Карого «Сто тисяч».
А Комедія
Б Трагікомедія
В Трагедія
Г Драма
5.Співвіднести
автора і назву твору
|
1 В. Підпалий
|
А «Коли до вас темної
ночі...»
|
|
2 В. Голобородько
|
Б «Жовтень жовті жолуді»
|
|
3 Г. Кирпа
|
В «Із янголом на плечі»
|
|
4 А. Мойсієнко
|
Г «Зимовий етюд»
|
|
|
Д «Теплі слова»
|
6. Співвіднести
події з трагікомедії І.Карпенка-Карого «Сто тисяч» з елементами композиції.
1 Зав’язка
2 Розвиток дії
3 Кульмінація
4 Розв`язка
А Обдурений Герасим у розпачі вішається, його
рятує Бонавентура
Б Невідомий домовляється з Калиткою про те, що
у визначений час він пере-дасть йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100
тисяч фальшивих
В Гонитва Калитки за наживою, за грошима. Він нещадно
експлуатує наймитів, підганяє до роботи сина і дружину, в одруженні сина шукає
засобів збагачення
Г Купівля грошей - у мішку замість фальшивих
грошей були пакунки чистого паперу.
7. Чому Герасим
Калитка (І. Карпенко-Карий, «Сто тисяч») не дав дружині коней, щоб та з’їздила
до церкви?
Високий рівень
8. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
а) Поетичний дивосвіт
сучасної української поезії (на прикладі вивчених творів).
б) «Звіряча жадоба до багатства» (за комедією І. Карпенка-Карого
«Сто тисяч»).
в) «Без душі легше, як без грошей» (за комедією І. Карпенка-Карого
«Сто тисяч»).
Контрольна робота. Із сучасної української поезії. І. Карпенко-Карий
Варіант
2
1.
Образ аркану наявний у
творі:
А. «Чоловічий танець»
В. Герасимюка.
Б. «Із янголом на плечі» І.Малковича.
В. «Жовтень
жовті жолуді» А. Мойсієнка.
Г. «Дівчинка» І. Павлюка.
2.
Засновником «театру
корифеїв» був:
А. М.
Кропивницький.
Б. І.Карпенко-Карий.
В. І.Франко
Г. М.Старицький.
3.
Твір «Сто тисяч» спочатку
мав назву:
А. «Шахрайство».
Б. «Калитка».
В. «Гроші».
Г. «Авантюра».
4. Вказати, скількох корифеїв дала Україні сім`я
Тобілевичів.
А
Одного
Б Двох
В
Трьох
Г
Чотирьох
5.Співвіднести
автора і назву твору
|
1
«...Бачиш: між трав зелених...»
|
А
І. Малкович
|
|
2
«3 дитинства: дощ»
|
Б
В. Підпалий
|
|
(«
Я уплетений...»)
|
В
В. Герасим’юк
|
|
3
«Чоловічий танець»
|
Г І.
Павлюк
|
|
4
«Дівчинка»
|
Д
В. Голобородько
|
6. Співвіднести події з трагікомедії І.Карпенка-Карого «Сто тисяч» з
елементами композиції.
1 Зав’язка
2
Розвиток дії
3
Кульмінація
4 Розв`язка
А Обдурений Герасим у розпачі вішається, його
рятує Бонавентура
Б Невідомий домовляється з Калиткою про те, що
у визначений час він пере-дасть йому на вокзалі за 5 тисяч справжніх грошей 100
тисяч фальшивих
В Гонитва Калитки за наживою, за грошима. Він
нещадно експлуатує наймитів, підганяє до роботи сина і дружину, в одруженні
сина шукає засобів збагачення
Г Купівля грошей - у мішку замість фальшивих
грошей були пакунки чистого паперу.
7.Яким чином Невідомий обдурив Калитку (І Карпенко-Карий, «Сто тисяч»)?
Високий рівень
8. Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
а) Поетичний
дивосвіт сучасної української поезії (на прикладі вивчених творів).
б)
«Звіряча жадоба до багатства» (за комедією І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»).
в) «Без душі легше, як без грошей» (за комедією І. Карпенка-Карого
«Сто тисяч»).
Немає коментарів:
Дописати коментар