Українська мова

Відкритий урок у 7 класі

Урок української мови, 7 клас

Тема. Узагальнення й систематизація вивченого про дієприслівник 

  Контрольна робота з теми «Прислівник»
Варіант І

1. Прислівником називається:

а) незмінювана форма дієслова, яка означає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки;

б) службова частина мови, яка відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? скільки?  

в) незмінна самостійна частина мови, яка означає ознаку дії чи стану, ознаку предмета чи іншої ознаки або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище;

г) змінна самостійна частина мови, яка означає ознаку дії, стану, предмета, іншої ознаки.

2.  Укажіть рядок, у якому лише прислівники:

А) Удвох, вночі, два, довго;
Б) вночі, наспіх, вбік, бік;
В) босоніж, насилу, давно, тричі.

3.  Прислівник, який означає час дії:

А) вголос;      Б) праворуч;       В) напередодні;    Г) наперекір.

4.  Прислівник, який означає мету дії:

А) навмисне;    Б) влітку;      В) вороже;        Г) вліво.

5.  Прислівник, який у вищому ступені має суфікс  -ш-:

А) ясно;            Б) сильно;     В) швидко;         Г) весело.

6. Визначити рядок, у якому всі прислівники утворені префіксально-суфіксальним способом.
А Увечері, догори, вночі, поволі.
Б Удень, скраю, побіч, наяву.
В Набік, зараз, заочі, укупі.
Г Напочатку, напам’ять, знизу, впоперек.

7. У якому рядку подано лише ті прислівники, від яких неможливо утворити ступенів порівняння?

а) по-нашому, ударно, ароматно, смачно, вірно.

б) тихо, буйно, ясно, весело, багато.

в) рідко, прудко, мало, коротко, солодко.

г) глухо, наголо, зосліпу, ледве-ледве, порожньо.

8. Укажіть рядок, у якому всі прислівники вжито у формі найвищого ступеня порівняння:

а) найприємніше, щонайтепліше, якнайдужче, найвлучніше;

б) найвище, щонайпростіше, якнайтяжче, якраз;

в) наймудріше, щонайміцніше, якнайкраще, заввишки;

г) найлегше, якнайменше, щонайбільше, височенно.

9.  Перепишіть, вставляючи Н або НН:

Священ..о, відмін..о, темн..о, гуман..о, здивован..о.

10.  Зробіть синтаксичний розбір речення:

Улітку озеро здалеку манить прохолодою.

11. Перепишіть, розкрийте дужки:

А) Там мене зустріли (по) домашньому.
Б) Відійшли ми зовсім (не) далеко.
В) (Не)веселі, а дуже сумні очі дивились на мене.

12. Розкрийте дужки:

(По) перше, час (від) часу, (з) низу, з роду (віку), (ні) куди.

Контрольна робота з теми «Прислівник»
Варіант ІІ

1. Укажіть рядок, у якому правильно названо морфологічні ознаки прислівника:

а) рід, число, відмінок;

б) незмінність, час;

в) час, спосіб;

г) незмінність.

2.  У якому рядку всі слова – прислівники?

А) Повільно, вільний, по-друге, щодня;
Б) ліворуч, тепло, десь, щось;
В) довго, пізненько, легше, здуру.

3.  Прислівник, який означає місце дії:

А) красиво;        Б) внизу;           В) зопалу;       Г) нерухомо.

4.  Прислівник, який означає спосіб дії:

А) вночі;                         Б)глибоко;
В) схвильовано;            Г) всюди.

5.  Прислівник, який у вищому ступені має суфікс  -іш-:

А) легко;     Б) тепло;     В) глибоко;      Г) рідко

6.  Визначити рядок, у якому всі прислівники утворені префіксальним способом.
А Спідлоба, передусім, удвоє, ушир.
Б Помалу, щовечора, деінде, навстіж.
В Удосвіта, заново, зліва, услід.
Г Щодалі, абияк, казна-де, чимало.

7. У якому рядку подано лише ті прислівники, від яких неможливо утворити ступенів порівняння?

а) щедро, ударно, ароматно, смачно, вірно.

б) глухо, буйно, ясно, весело, багато.

в) рідко, прудко, мало, коротко, солодко.

г) вічно, наголо, зосліпу, ледве-ледве, порожньо.

8. Укажіть рядок, у якому всі прислівники вжито у формі найвищого ступеня порівняння:

а) найприємніше, щонайтепліше, якнайдужче, заввишки;

б) найвище, щонайпростіше, якнайтяжче, якраз;

в) наймудріше, щонайміцніше, якнайкраще, найвлучніше;

г) найлегше, якнайменше, щонайбільше, височенно.

9. Перепишіть, вставляючи Н або НН:

Активн..о, старан..о, туман..о, сумн..о, несказан..о.

10.  Зробіть синтаксичний розбір речення:

Зранку весело гріє весняне сонце.

11.  Перепишіть, розкрийте дужки:

А) (Не) порушно стоять дерева, загорнені в сутінь.
Б) (Не) далеко, а зовсім поряд щось забулькотіло.
В) (На) решті почалося літо.

12.  Розкрийте дужки:

(По)товариськи, пліч (о) пліч, раз (у) раз, часто (густо), (на)завжди.

Молочко С. Р.

Молочко С. Р.

Українська мова. 6 клас:
підсумкові контрольні роботи

       

Передмова

Збірник призначений для проведення підсумкової контрольної роботи з української мови в 6 класах загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Підсумкова контрольна робота визначає рівень знань, умінь і навичок учнів 6 класу з вивчених тем з української мови за весь рік навчання. У збірнику вміщено 20 варіантів підсумкових контрольних робіт. У залежності від кількості учнів у класі вчитель обирає таку кількість варіантів, щоб кожен варіант повторювався не більше двох разів.  

Кожен варіант підсумкової контрольної роботи складається із 8 завдань трьох типів, які відрізняються за рівнем складності.

У завданнях першого типу (1–5), що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень учнів, необхідно зазначити лише одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих, позначивши хрестиком ту літеру в таблиці, якій відповідає правильний варіант. За кожну правильну відповідь учень максимально отримує 1 бал.

Зразок оформлення правильної відповіді

Завдання другого типу (6–7) відповідають середньому і достатньому рівням навчальних досягнень і перевіряють не тільки теоретичні знання учнів, а й практичні навички; складаються із двох компонентів, які вміщують такі завдання:

  визначення частин мови, розрядів за значенням числівників, займенників тощо;

  добір спільнокореневих слів;

  добір власне українських відповідників до запозичених слів;

  утворення слів зазначеним способом;

  утворення вищого й найвищого ступенів порівняння прикметників;

  пунктуаційне оформлення простих речень, ускладнених однорідними членами, звертанням, вставними словами; складних речень; речень із прямою мовою;

  запис слів, що передбачає розкриття дужок, уставлення замість крапок пропущених літер чи апострофа;

  морфологічний розбір слів.

Відповідь на ці запитання учні не записують у таблицю, а оформлюють більш розширено. Обсяг відповіді обмежено кількістю рядків, що технічно відведено в кожному варіанті. За правильне виконання завдань другого типу (6–7) учень може отримати максимально 2 бали (по 1 балу за кожний компонент).

Завдання третього типу (8) відповідає достатньому і високому рівням навчальних досягнень учнів і є творчим. Учні мають написати твір-мініатюру на певну тему, таким чином, створити висловлювання розповідного характеру на основі особистих спостережень і вражень, використовуючи при цьому виражальні можливості тих частин мови, які вже вивчено.

Оцінюючи це завдання, учитель має враховувати вміння учня обґрунтовувати власні думки, дотримуватися структурних особливостей тексту (зачин, основна частина,
спроба аргументованого висновку), зв’язність, завершеність тексту, а також грамотність творчої роботи.

Максимальна кількість балів за творче завдання — 3.

Пропонуємо таку модель оцінювання цього завдання:

Компонент	Бали	Коментар
Правильне розуміння учнем значення прислів’я, уміння обґрунтовувати власні думки, робити узагальнення; логічність і послідовність викладу думок	1
Орфографічна і пунктуаційна грамотність	1	Якщо в роботі допущено не більше 1 орфографічної або пунктуаційної помилки, цей компонент слід оцінювати в 1 бал, якщо 2–3 — 0,5 бала, 4 і більше помилок — 0 балів
Лексична, граматична, стилістична грамотність	1	Якщо в роботі допущено 1–2 лексичні, граматичні, стилістичні помилки, цей компонент можна оцінювати в 1 бал, якщо 3 — 0,5 бала, 4 і більше — 0 балів

За наявності великої кількості виправлень оцінка може бути знижена на 1 бал.

Під час оцінювання твору-мініатюри слід ураховувати характер помилок.

Творче завдання має бути оформлено охайно. Учні можуть на чернетці скласти план твору-мініатюри, але не переносити його в зошит для підсумкової контрольної роботи. За наявності великої кількості виправлень оцінка може бути знижена на один бал.

Учитель має право на свій розсуд внести певні корективи до змісту завдань, замінивши деякі завдання.

На сторінках збірника для підсумкової контрольної роботи учні не мають вести додаткові записи, коментувати вибір правильної відповіді або робити інші додаткові позначення. Усі потрібні додаткові записи учні нотують у чернетці, яку не здають після завершення контрольної роботи.

На проведення підсумкової контрольної роботи відводиться 1 урок (45 хвилин). На початку підсумкової контрольної роботи у 6 класі рекомендовано відвести 5–7 хвилин на чіткий коментар щодо заповнення таблиць-відповідей, оформлення роботи, розподілу часу на виконання завдань різного типу.

Максимальна кількість балів за правильно виконану контрольну роботу — 12.

Система нарахування балів за правильно виконані завдання є такою.

Номер завдання	1	2	3	4	5	6	7	8	Усього
Максимальна кількість балів	1	1	1	1	1	2	2	3	12

Варіант 1

1. За емоційним забарвленням речення характеризують як:

А   розповідні, питальні, спонукальні;

Б   окличні і неокличні;

В   прості і складні;

Г   поширені і непоширені.

2. Прикметником виражено залежне слово в усіх словосполученнях у рядку:

А   звичайний план, абсолютний слух, абсолютно чистий;

Б   члени речення, романтична бесіда, берег моря;

В   чекати перерви, козацькі звичаї, стигле колосся;

Г   рідна земля, художнє означення, узагальнювальне
слово.

3. Загальновживаними є всі слова в рядку:

А   монітор, рампа, програма;

Б   дифузія, атом, ластівка;

В   сестра, школа, береза;

Г   будівництво, септакорд, тюльпан.

4. З подвоєними літерами слід писати всі слова в рядку:

А   пісен..ий, склян..ий, старан..ий;

Б   блажен..ий, височен..ий, знан..я;

В   пташин..ий, міськ..ом, від..зеркалити;

Г   веснян..ий, юн..ат, ріл..я.

5. Правильно утворено форму кличного відмінка в усіх іменниках у рядку:

А   мамо, сину, природо;

Б   земле, подруже, пану;

В   хлопцю, Юріє, Наталію;

Г   брате, Степане, крає.

6. Утворіть форми вищого й найвищого ступенів порівняння (просту і складену) прикметника веселий. Запишіть слово фонетичною транскрипцією.

7. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. Визначте спосіб творення виділеного слова «безсмертний»?

Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).

8. Напишіть твір-мініатюру за поданим прислів’ям: «Скажи мені, хто твій товариш — і я скажу, хто ти».

Варіант 2

1. Прикметник– це самостійна частина мови, що вказує на…

А   ознаку предмета;

Б   предмет;

В   кількість або порядок предметів при лічбі;

Г   особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.

2. Іменником виражено присудок у реченні в рядку:

А   Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко).

Б   Посієш вчасно — уродить рясно (Народна творчість).

В   Вишневий стяг зоря зняла над синім гаєм (В. Сосюра).

Г   Біжить вода і сріблом ллється… (О. Маковей).

3. Неологізмами є всі слова в рядку:

А   гривня, довкілля, прогрес;

Б   гамбургер, ноутбук, кліп;

В   болото, презентація, добродій;

Г   лідер, космодром, радіо.

4. Тільки другу частину відмінюємо в усіх числівниках у рядку:

А   триста, п’ятсот, шістсот;

Б   двісті, шістдесят, сімсот;

В   вісімсот, сімдесят, чотириста;

Г   п’ятдесят, шістдесят, сімдесят.

5. Частку не з усіма зазначеними прикметниками пишемо окремо в рядку:

А   не/красивий; не/теплий, а холодний; не/гативний;

Б   не/нависний; гриб не/отруйний; не/великий;

В   не/дбалий; не/щирий; не/правдивий;

Г   не/високий, а низький; обкладинка не/красива; не/холодна, а тепла зима.

6. Провідміняйте числівник у реченні. Визначте його розряд за значенням.

Чотириста років тому Галілео Галілей уперше використав телескоп для дослідження об’єктів Всесвіту.

7. Провідміняйте слово пролісок. Зробіть його словотвірний розбір.

8. Напишіть твір-мініатюру за поданим висловом: «Українська пісня — душа на-
роду».

Варіант 3

1. Займенником називаємо самостійну частину мови, що вказує на:

А   предмет;

Б   предмет, ознаку, кількість, але не називає їх;

В   ознаку предмета;

Г   кількість предметів або порядок їх при лічбі.

2. Складним є речення:

А   Це сяйво здається нев’янучим (Євген Гуцало).

Б   Ми разом із словами набираємося розуму, набуваємо чужих думок, навчаємося самі думати (Панас Мирний).

В   Блаженний той, хто розуміє смисл кожної справи (Г. Сковорода).

Г   Земля — арфа мільйоннострунна, арфа злото струнна.

3. Яким способом утворено слова: переклад, розмір, вибір?

А   префіксальним;

Б   складанням основ;

В   переходу з однієї частини мови в іншу;

Г   безафіксним.

4. Лише кількісні числівники вказано в рядку:

А   десятеро, п’ять, сімнадцятьох;

Б   першого, одна четверта, сім;

В   сім шостих, четвертим, два;

Г   сімдесятий, вісімнадцяти, дві.

5. Літеру и замість пропусків слід писати в усіх словах у рядку:

А   д..аграма, б..нт, тер..торія;

Б   к..шлак, пр..оритет, граф..н;

В   з..гзаг, к..парис, д..зель;

Г   акс..ома, р..торика, ор..ол.

6. Запишіть слова, розкривши дужки. Визначте розряд за значенням виділеного за-
йменника. Поставте його у формі родового відмінка.

(Що)сь, (ні)хто, (хто)небудь, (будь)який, (аби)хто, (казна)що.

7. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. До слова «життя» доберіть два спільнокореневі.

Нове життя нового прагне слова (Максим Рильський).

8. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Вірний приятель – то найбільший скарб».

Варіант 4

1. До забарвленої лексики належать групи слів названо у рядку:

А   книжна й розмовна лексика;

Б   неологізми й архаїзми;

В   активна і пасивна лексика;

Г   омоніми, синоніми, антоніми.

2. Ускладнено звертанням речення (розділові знаки пропущено)в рядку:

А   Відпочиньте після роботи.

Б   Ти завжди приходиш учасно.

В   Парубки і дівчата співали на вечорницях.

Г   Схаменися парубче!

3. Спосіб творення слів: пролісок, припічок, нарукавник названо в рядку?

А   префіксальним;

Б   префіксально-суфіксальним;

В   суфіксальним;

Г   безафіксним.

4. Правильно визначено відміну в усіх іменниках у рядку:

А   доля (1),птах (2), лоша (4);

Б   ім’я (2), тінь (3), біль (3);

В   мати (3), каміння (2), сирота (2);

Г   тюль (3), знання (1), колосся (2).

5. Усі слова написано правильно в рядку:

А   Мозаічний, яблуньовий, нульовий;

Б   кількісний, страшений, священний;

В   пізній, смушевий, миттєвий;

Г   контрасний, священик, поїздка.

6. Провідміняйте числівник сімдесят. Визначте його розряд за значенням.

7. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. Від слова мова утворіть прикметник суфіксальним способом.

Наша мова — це одяг нашого духу (Панас Мирний).

8. Напишіть твір-мініатюру за поданим прислів’ям: «За добру справу варто добре постояти».

Варіант 5

1. Способи та особливості творення похідних слів вивчає розділ науки про мову  - 

А   фонетика;

Б   лексикологія;

В   словотвір;

Г   морфологія.

2. Граматичну помилку допущено в утворенні словосполучення в рядку:

А   найдовший день;

Б   мій день народження;

В   на протязі тижня;

Г   сімнадцяте лютого.

3. Лише професійні слова наведено в рядку:

А   діапазон, пюпітр, сопрано;

Б   банк, вулиця, магазин;

В   світло, професія, погода;

Г   офіс, фірма, розпродаж.

4. Назвами істот є всі іменники в рядку:

А   ручка, метеорит, батько;

Б   трамвай, телятко, мавпа;

В   сестра, малятко, собака;

Г   сорока, фауна, митець.

5. Правильно визначено відмінок числівника в ре-
ченні у рядку?

Бігає Марушка у ста кожушках, як вітер повіє, то й спина замліє (Загадка).

А   місцевий;

Б   давальний;

В   родовий;

Г   називний.

6. Провідміняйте числівник триста. Утворіть від нього порядковий числівник.

7. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. Укажіть розряд за значенням займенника в реченні.

Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій (В. Симоненко).

8. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Роблячи зауваження іншим, подивіться спершу на себе».

Варіант 6

1. За будовою речення характеризують як:

А   розповідні, питальні, спонукальні;

Б   окличні і неокличні;

В   поширені і непоширені;

Г   прості і складні.

2. Однорідними членами ускладнено речення:

А   Неси ж мене, коню, по чистому полю (І. Франко).

Б   Тягнуться до сонця і квіти, і трави, віти кучеряві, гори голубі (В. Сосюра).

В   Вже біло осінь дише з-над ріки, прозоре небо світиться промінно (В. Мозолевський).

Г   Олександр про це мовби й не думає, думка сама кружляє луговою чаєчкою (Ю. Мушкетик).

3. До активної лексики належать усі слова в рядку:

А   конституція, лимон, тать;

Б   зошит, український, талант;

В   менеджмент, аеробус, кінотеатр;

Г   мольфар, блискавка, знати.

4. Мають форму однини і множини всі іменники в рядку:

А   дзеркало, колосся, дерево;

Б   острів, програма, пальто;

В   слово, листя, космос;

Г   санчата, Суми, Черкаси.

5. НЕ з усіма словами слід писати разом у рядку:

А   не/роба; не/хтувати; не/високий;

Б   не/світло, а темрява; не/сподіваний; чай не/гарячий;

В   не/нависть; не/приїхав; не/довгий, а короткий;

Г   не/привітний; не/ук; не/літати.

6. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. До слова день доберіть два спількореневі слова.

Без роботи день роком стає (Народне прислів’я).

7. Виправте помилки в утворених формах ступенів порівняння прикметників. 

Самий розумний, найменш коротший, більш сильніший, самий добріший.

8. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Гарна та людина, яка має добре серце».

Варіант 7

1. Яким способом утворено слова: землетрус, працелюб, пройдисвіт?

А   переходу з однієї частини мови в іншу;

Б   складання основ;

В   суфіксально-префіксальним;

Г   безафіксним.

2. Яким членом речення є виділене слово?

Степ спочиває, набирається прохолоди після денної сліпучої спеки (Олесь Гончар).

А   означенням;

Б   присудком;

В   додатком;

Г   обставиною.

3. Лексичну помилку допущено в словосполученні:

А   проводити міроприємства;

Б   брати участь;

В   вважати за потрібне;

Г   позитивне ставлення.

4. Помилку в утворенні імені по батькові допущено в рядку:

А   Геннадій –Геннадійович, Геннадіївна;

Б   Сергій — Сергійович, Сергіївна;

В   Семен — Семенович, Семенівна;

Г   Василь —Васильович, Василіївна.

5. Через дефіс слід писати всі займенники в рядку:

А   хтозна/що, будь/якого, ні /який;

Б   хто/сь, аби/ з/ ким, казна/який;

В   що/небудь, казна/хто, будь/що;

Г   чого/сь, будь/чим, хто/небудь.

6. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. До слова робота доберіть синоніми.

Робота над собою — перший крок до успіху.

7. Уставте замість пропусків у словах, де потрібно, пропущені літери. Провідміняйте виділене слово.

Сіл..ю, миттєвіст..ю, дерев’ян..ий, священ..ий.

8. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.

Варіант 8

1. Синоніми — це слова, які…

А   протилежні за значенням;

Б   близькі за значенням, але різні за написанням;

В   пишуться й вимовляються однаково, але мають різне значення;

Г   вживають лише люди, що проживають у певній місце-
вості.

2. Іменником виражено головне слово в усіх словосполученнях у рядку:

А   українська мова, читання вголос, одиниця мови;

Б   радіти успіхам, мовчазна тиша, утричі швидше;

В   просте речення, березовий гай, ходити швидко;

Г   навчальна програма, рушити вперед, голос сина.

3.Спосіб творення слів слова: кобзар, ранній, міський названо у рядку

А   переходу з однієї частини мови в іншу;

Б   префіксальним;

В   суфіксальним;

Г   безафіксним.

4. Літеру н слід поставити на місці пропусків в усіх словах
у рядку:

А   сезон..ий, здоровен..ий, блажен..ий.

Б   качин..ий, щоден..ий, старан..ий;

В   осін..ій, гречан..ий, пташин..ий;

Г   священ..ий, склян..ий, смирен..ий.

5. Допущено помилки при написанні слів з пів- у рядку:

А   пів-Харкова, півстола, півозера;

Б   півогірка, пів-Європи, пів’яблука;

В   пів-Одеси, пів’юрти, півпарти;

Г   півКиєва, пів-острів, пів-ящика.

6. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. Визначте відмінки іменників у реченні.

Люблю тебе, столице України (В. Сосюра).

7. Провідміняйте числівник вісімдесят. Утворіть від нього порядковий.

8. Напишіть твір-мініатюру за поданим прислів’ям: «Маленька праця краща за велике безділля».

Варіант 9

1. Частина мови є виділене в реченні слово у рядку?

Вартовий був балакучий, як перукар або зубний лікар. (П. Загребельний).

А   прикметником;

Б   іменником;

В   займенником;

Г   числівником.

2. Іменник середнього роду вжито в реченні:

А   Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).

Б   Ви знаєте, як липа шелестить? (П. Тичина).

В   Розбудили мене буйні бравурні звуки піаніно.

Г   Швидко пісня співається, та не швидко складається (Народне прислів’я).

3. Антонім до слова балакучий є в рядку:

А   тихий;

Б   сумлінний;

В   мовчазний;

Г   організований.

4. Усі числівники написано правильно в рядку:

А   шістьмастами, п’ятдесяти, ста;

Б   п’ятистами, сороками, шістнадцятьома;

В   восьмидесяти, чотиристами, п’яттю;

Г   сімдесятьма, п’ятьох, трьохста.

5. Літеру и замість крапок слід поставити в усіх словах у рядку:

А   тер..торія, акс..ома, р..торика;

Б   мед..каменти, од..надцять, аж..отаж;

В   глад..олус, сп..рт, к..шлак;

Г   кар..катура, пріор..тет, с..нтаксис.

6. Виконайте морфологічний розбір виділеного в реченні слова. Розберіть за будовою слово «найдобріший».

Небо сміялося своєю чистою, глибокою блакиттю (І. Франко).

7. Перепишіть, розкривши дужки. Визначте розряд за значенням виділеного займенника.

(Який) сь, (ні) що, (хто) небудь, (будь) який, (аби) хто, казна (чого).

8. Напишіть твір-мініатюру за поданим прислів’ям: «Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне».

Варіант 10

1. Частина мови виділеного в реченні слово названа в рядку

Люди не знають, яке на них чекає майбутнє життя.

А   прикметником;

Б   іменником;

В   займенником;

Г   присудком.

2. До одного розряду за значенням належать усі займенники
в рядку:

А   мої, ніхто, абищо;

Б   тебе, вони, я;

В   який, його, хто-небудь;

Г   свій, нас, казна-що.

3. Дієсловом виражено головне слово в усіх словосполученнях у рядку:

А   теплий дощик, голос тисячоліть, манера спілкування;

Б   подякувати другові, довести до відома, оголосити план;

В   паралельні прямі, члени речення, дати пораду;

Г   виголошення промови, читання вголос, укладання зав-
дань.

4. Літеру и на місці пропусків слід писати в усіх словах у рядку:

А   аквамар..н, пр..тензія, д..фтонг;

Б   ц..ркуль, ант..теза, деф..цит;

В   інц..дент, штр..х, ультрамар..н;

Г   глад..олус, к..шлак, м..гдаль.

5. Усі прикметники слід писати разом у рядку:

А   яскраво/фіолетовий, україно/мовний, загально/людський;

Б   червоно/синій, науково/дослідний,молочно/кислий;

В   кисло/молочний, чорно/земний, жовто/гарячий;

Г   північно/західний, вічно/зелений, світло/жовтий.

6. Виконайте морфологічний розбір виділеного слова. До слова блищить доберіть два спільнокореневі.

Чи блищить ріка глибока, чи шумить під вітром сад? (В. Сосюра).

7. Утворіть від слова щастя спільнокореневе суфіксальним способом; позначте орфограму.

8. Напишіть твір-мініатюру за поданим прислів’ям: «Добре ім’я краще багатства».

Переказ тексту(7 клас)

ПОУЧІМОСЯ У БДЖІЛ

Почуття любові до батьків Господь вклав у серце кожної людини. Але  що говорити про лю­дей? Краще подивіться на бджіл: вони не зали­шають свою матку (тобто царицю бджіл) навіть тоді, коли вона не може для них нічого робити, і покалічена чи хвора падає на дно вулика. Не можна дивитися без жалю, як ці Божі комашки з  усіх сил намагаються підняти свою матку з дна: вони спускаються, чіпляючись одна за одну, на дно вулика, утворюють з себе драбинку з надією, що матка по цій драбинці підніметься на гору, де її очікують найстаранніші слуги. А якщо вона так знесиліла, що не може звідти вибратися, то біля неї залишаються кілька бджілок з медом, які годують хвору і зігрівають її, притис­каючись до неї. Зворушливо бачити, як ці ста­ранні не залишають свою матку навіть тоді, коли вона помре: вони махають над нею крильцями, ніби намагаються оживити її, і тільки вже тоді, коли побачать, що все даремно, з жалісливим дзижчанням летять від неї.

Дивлячись на це, мимоволі подумаєш: підійдіть сюди, розумні люди, навчіться в цих маленьких створінь не тільки їхньому розуму, їхній працьовитості, ощадливості, їхній любові до своїх діток— молодих бджілок, але і подивуйте­ся їхній любові до їхньої матки, повчіться в них і цій чесноті. Але ж ми не тварини, не якісь дикуни,, що не  знають Бога. Нам Господь Бог сказав: «Шануй батька твого і матір твою, тоді благо тобі буде і довго будеш жити на землі».

Православна Церква  вчить нас, що хто шанує батька й матір, тому Господь посилає своє благословення і довге життя.

                                                                       Незвичайний човен

(диктант)

У четвертому столітті був святий на ім'я Еллій. Жив він у печері, ос­лаблюючи своє тіло, але зміцнюючи дух молит­вою і постом.

Господь посилав йому їжу чудесним образом — святий знаходив її біля своєї печери. З'ївши зовсім небагато, преподобний відносив їжу, що залишилась, у сусідній монастир.

Одного разу, несучи їжу братії, Еллій поба­чив череду диких ослів. Втомившись від важкої ноші, Еллій ім'ям Божим повелів одному ослу підійти до нього. Осел підійшов до святого і підста­вив спину для ноші. Разом вони рушили в дорогу і незабаром підійшли до великої річки. Не знай­шовши  човна, Еллій заду­мався, як перебратися на другий берег.

      Із води з'явився величезний крокодил.

            — Господь Бог послав мені човна для пере­прави, — з посмішкою відповів старець.

Читання мовчки

Сила милосердя

     Особливості людської пам'яті такі, що ми посту­пово, з бігом часу, багато дечого забуваємо. Часто ка­жемо: "Вилетіло з пам'яті". Добре це чи ні? В деякій мірі погано, бо, вивчивши урок, ми згодом його забу­ваємо і іноді, наприклад, перед екзаменом, змушені повторювати те, що вже колись знали. З іншого боку, це і добре, що ми забуваємо. Уявімо собі якесь горе, біду чи трагедію, які нам довелось пережити в житті. З часом ми буваємо вдячні нашій пам'яті за те, що забули про свої минулі прикрощі і можемо жити спокій­ним, повсякденним життям.

        Але є такі речі і події, про які потрібно пам'ятати все своє життя. Наприклад, перейшли ми вулицю у невстановленому місці і ледве не потрапили під транспорт, який швидко рухався. Треба про це пам'ятати? Обіцяли ми на сповіді відмовитись від по­ганих звичок, завжди вранці і ввечері молитись Богу, виконувати Господні заповіді? А скільки ми обіцяли татові, мамі бути чемними, а потім про свої обітниці забули? Отже, є речі, про які ми не повинні забувати. Я вам розкажу про один маленький випадок у моєму житті, про який я не можу забути.

      Було це в часи війни. Лежав я у військовому гос­піталі недалеко від м. Житомира. В палаті навколо ме­не лише стогін, зойки поранених, благання про допо­могу. А ходила тоді тихо лікарняними палатами і смерть — ота кістлява жінка в білому, з невидимою ко­сою в руках, і косила свої жертви.

       Було страшно. Вона могла і до мене завітати… Я мав надто високу температуру, голова, здавалось, ось-ось розколеться. Можливо, ліків, щоб полегшити біль, не вистачало, чи їх ще тоді таких, як тепер, не було і полегшення не наставало. Залишалось мені терпіти, як і всі інші. Я, молодий солдат, як і усі, терпів, боровся за своє життя, закрив очі і молився, сльози текли по моє­му обличчю. Але чую, хтось підійшов до мене і чиясь рука погладила мене по щоці. Це була медсестра. Чи з жалю, чи з милосердя вона це зробила, але її дотик був такий ніжний, ласкавий, такий спасенний, ніби рідна мати схилилася наді мною і доторкнулась до мене. Це був наче бальзам на рану, я ніби ожив, забув про свій біль. З того часу стався перелом. Я переборов кризу, мій стан після того поступово покращувався. Цей до­тик, цей прояв милосердя, або інакше прояв обов'язку милосердя медсестри, я і зараз, здається, відчуваю і впевнений, що ніколи його не забуду, хоча з того часу пройшло майже шістдесят років.

        Яку силу має милосердя, яке воно велике, коли його найменший прояв так довго пам'ятається! Воно і нагороджується, і не тільки людською пам'яттю, але і Самим Богом. Бо ж сказав Господь: "Блаженні мило­стиві, бо вони помилувані будуть". Христос усіх нас кличе бути милосердними "Будьте милосерд­ні, як Отець ваш є милосердний". У часи ко­лишніх воєн медсестер називали "сестрами милосер­дя" і в знак того, що вони покликані Богом до милосе­рдя. Вони носили на своїх хусточках або шапочках хрестики.

      Стараймося завжди хоча маленьким чином про­явити милосердя в житті.

     Мені пригадалось наступне оповідання з життя письменника А.П. Чехова. Вийшов він одного разу на вулицю, щоб пройтись і відпочити. І тут він зустрів на вулиці каліку-жебрака, який сидів з простягнутою до нього рукою і просив: "Подайте Христа ради". На жаль, письменник з собою не мав ні копійки, а той все продовжував тримати перед ним свою кістляву брудну руку і чекав милостині. Письменник не знав як посту­пити. Аж раптом Чехова осяяла щаслива думка: він простягнув йому свою руку і дружно потис руку про­шака. І, о диво, письменник побачив, як засвітилось усмішкою обличчя жебрака, "бо... барин" — така по­важна людина, подав йому свою руку! Він побачив, скільки радості приніс в життя цього нещасного тільки одним своїм рухом — подав бідоласі руку, поспівчував у його важкому становищі, проявив тільки трішки мило­сердя.

       Так мало він зробив зі свого боку, але як це багато значило для нещасного, який отримав задоволення і відчув себе людиною. (612 слів)

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь

1. Особливості людської пам'яті такі, що ми посту­пово багато дечого

а) згадуємо;

б) забуваємо; *

в) згадуємо й забуваємо.

2. Часто ка­жемо:

а) «Вилетіло з пам'яті» *

б) «Забувся»

в) «Вилетіло з голови»

3. Ми обіцяли татові, мамі бути

а) чесними;

б) чемними;*

в) ввічливими.

4. Один маленький випадок у моєму житті, про який я не можу забути, трапився  недалеко      

а) м. Житомира;*

б) м. Києва;

 в) м. Донецька.

 5.  Чия рука погладила солдата по щоці. Це була медсестра

  а) сестри;

  б) медсестри;*

  в) матері.

  6. З того часу пройшло майже

   а) 50 років;

   б) 40 років;

   в) 60 років.*

 7.  Христос усіх нас кличе бути

   а) справедливими;

   б) чемними;

   в) милосердними.*

   8. У часи ко­лишніх воєн медсестер називали

   а)  "сестрами милосер­дя";*

   б) сестрами;

   в) рятівницями.

 9. Медсестри носили хрестики на

    а) халатах;

     б) сумках;

     в)  хусточках або шапочках.*

 10. Солдатові  пригадалось наступне оповідання з життя письменника

      а) А.Чехова;*

      б) М.Горького;

      в) В.Винниченка.

11. Каліка-жебрак сидів з простягнутою  рукою і просив:

а) "Подайте Христа ради";*

б) «Подайте милостиню»;

в) «Подайте крихту хліба».

12. Письменник подав жебраку

а) гроші;

б) хліб;

в) руку.*

Аудіювання

                                                                                                 ЗИМОВІ СВЯТА

           Різдвяні свята в Україні віддавна відзначали дуже урочисто.

Готувалися до Різдва заздалегідь. Мили, прибирали в хатах, упорядковували подвір'я, білили, прали, заготовляли корм для худоби. Усі господарські роботи мали закінчитися до Святвечора.

Уранці б січня господар або господиня розкладали в печі вогонь дровами, які збирали по одному щоденно.  Залежно від місцевих традицій і достатку родини кожна господиня намагалася приготувати від 7 до 14 страв. З-поміж них по всій Україні обов'язковими були узвар і кутя.

Родинній трапезі, на яку мали зійтися всі члени родини, передував обхід. Господар із новоспеченим хлібом, медом і маком, а його син із запаленою свічкою тричі за сонцем обходили хату і весь двір. Не обминали стайні, де худобу обсипали маком та обкурювали зіллям, щоб відьми не приступили. У поріг стайні ще й затинали сокиру. Скрізь в Україні в цей вечір вшановували худобу: її годували  святвечірніми стравами. Поширеним було повір'я, що худоба в цей вечір розмовляє й може поскаржитися Богові на свого господаря.

Після обходу до хати урочисто заносили необмолочений пше­ничний чи житній сніп, який спеціально зберігали від часу обжинків. Його ставили на найпочесніше у хаті місце — під образами. Такий прикрашений васильками й калиною сніп був не лише символом достатку. Він уособлював пам'ять про наших предків. У народі його називали дідом, дідухом.

Слідом за дідухом до хати вносили в'язку соломи й сіна. Гос­подар розкидав солому по хаті, а діти «мекали», «бекали», по ній пританцьовуючи. Наслідування звуків свійських тварин мало забез­печити приплід худоби у прийдешньому році.

Потім господиня готувала до вечері стіл: насипала жменю пшо­на, клала по кутках зубці часнику, грудки цукру, стелила сіном, настеляла святковою скатертиною. Лише після цього ставила на стіл святковий хліб — калач. Поряд з калачем засвічували свічку.

 Помолившись і згадавши всіх покійних ро­дичів, сім'я сідала до столу.

Сигналом до вечері була поява на небі першої зірки, яка сповіща­ла людям про велике чудо — народження Божого Дитяти. Під час родинної трапези зберігали урочистий спокій, щоб не дратувати неви­димі душі присутніх на вечері покійних предків. Для них спеціально набирали в миску по ложці кожної страви й ставили на підвіконні. Важливу роль відігравала свічка, яка в цю ніч горіла на столі.

Мотив родинного благополуччя тісно пов'язувався з обрядом колядування. Як відомо, діти й дорослі колядували окремо. Якщо діти починали обходити хати з колядою вже до Святвечора, то старші колядники — тільки з наступного дня. Парубочі ватаги ходили з великою «звіздою», дівочі – з ліхтарем, що нагадував місяць. Гурти колядників супроводжували переряджені: «коза», «дід», «баба», «ци­ган» , «солдат». У різних місцевостях дійство відбувалося по-різному.

Колядки відрізнялися за походженням. Умовно їх можна поді­лити на дві групи — народні й церковні. Для першої групи харак­терні хліборобські мотиви. У них оспівується дбайливий і розумний хазяїн, що має незліченні череди корів чи отари овець. Сам Господь сидить у нього при вечері. Святі допомагають засівати його щедру ниву. Його жінка — найкраща: роботяща, старанна. Такими коляд­ками величали господаря й господиню. У колядках про парубків переважали мисливські й військові мотиви. Про дівочу красу, вірність, щасливе кохання колядували дівчатам. Це персональне адресування колядок кожному членові родини вирізняє саме український обряд колядування.

У колядках, що під час Різдвяних свят виконувалися безпосе­редньо у церквах, переважали біблійно-релігійні мотиви з оспівуван­ням народження Божого Дитяти, страждань і мук Богородиці тощо.

Вечір під Новий рік (13 січня) називали Щедрим вечором. Оче­видно, Щедрим його вважали через те, що до вечері під Новий рік подавали м'ясні страви, які не вживали на Святвечір. У цей вечір молодь ходила «маланкувати» (у святому календарі цей день був присвячений преподобній Меланії). Один з парубків перебирався на Меланку. У групі переряджених були «князь», «княгиня», «дід», «баба», «коза», «циган» та інші персонажі. Під вікнами щедруваль­ники вітали господарів з Новим роком, бажали їм усіляких гараздів. За ці вітання щедрувальників обдаровували.

Уранці на Новий рік (день, присвячений Василію Великому) ходили по хатах «посівальники». Хлопці-підлітки, зайшовши до хати, посівали зерном і приказували:

Сію, сію, посіваю,

З Новим роком всіх вітаю!

Важливим був і вечір під Водохреща. З появою вечірньої зорі, як і на Святвечір, родина сідала до трапези. На вечерю подавались такі ж пісні страви, як на Святвечір. Знову чільне місце у вечері посідали традиційні кутя й узвар. Перш ніж сісти до вечері, хату обкурювали ладаном і зіллям, скроплювали кутки свяченою водою. На підвіконні стави­ли страви для душ покійних. Вечеря відбувалася так само, як на | Святвечір. Але, на відміну від першої, з цією вечерею пов'язаний звичай проганяти кутю. Коли сім'я вставала з-за святкового столу, хтось із домашніх вибігав надвір. Палицею чи макогоном він гри­мав у причілок чи стіну, вигукуючи:

                                                   Геть, кутя, з покуття,

                                                       А ти, узвар, йди на базар.

Після вечері  ходили по хатах щедруваль­ники. Ніч під Водохреща була сповнена всяких чудес. Худоба ніби­то розмовляє між собою. Але той, хто підслухав би цю розмову, мусив би померти. Чарівною стає вода в криницях і потоках. Зібра­ну опівночі таку воду зберігали за образами на випадок  поранення або тяжкої недуги.

У зимовому циклі свят простежується структура: зустріч — проводи. Зустріччю предків починалися зимові свята (Святвечір), а закінчувалися проводами (Водохреще). Усі вечори між цими дата­ми вважалися в народі і святими, і страшними.

(615 слів)                                                                     (З підручника «Українське народознавство» )

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1.            Святвечором називають вечір:

а)  перед Водохрещем;

б)  перед Новим роком;

в)  перед Різдвом.*

2. Родинній трапезі передував обряд, що зветься:

а)  обхід; *

б)  вихід;

в)  підхід.

3. Необмолочений пшеничний чи житній сніп, що ставили під образами, звався:

а)  батьком;

б)  бабиськом;

в)  дідухом.*

4.           Обов'язковими на святковому столі були такі страви:

а) борщ і кутя;                            

б)  кутя й узвар; *

в)  узвар і коржі.

5.           Сигналом до Різдвяної вечері вважали:

а)  прихід колядників;

б)  появу на небі першої зірки; *

в)  удари церковного дзвону.

6. Колядки умовно поділяють на дві групи:

а)  народні й авторські;

б)  народні й церковні;*

в)  селянські й козацькі;

7.           Вечір під Новий рік називали:

а)  Чарівним вечором;

б)  Святвечором;

в)  Щедрим вечором. *

8.            Звичай проганяти кутю був пов'язаний:

а)     із вечором під Водохреща;

б)    із Щедрим вечором; *

в)    із Святвечором.

9.            Посівальники ходили:

а)    увечері під Новий рік;

б)    уранці під Новий рік; *

в)     уранці під Різдво.

10. Саме український обряд колядування вирізняє:

а) виняткова старовинність;

б )  персональне адресування колядок кожному членові ро­дини; *

в)  побажання родинного добробуту.

11. За народними повір'ями, худоба розмовляла між собою:

а)  у вечір перед Різдвом і перед Водохрещем;*

б)   у вечір перед Різдвом і Новим роком;

в)  у вечір перед Різдвом, перед Новим роком і перед Водохре­щем.

12.  У зимовому циклі свят простежується структура:

а)  створення — руйнування;

б) життя — смерть;

в)  зустріч — проводи.*

Контрольна робота № 8. Тес­тування. Будова слова. Орфографія

Мета: перевірити рівень засвоєння учнями розділу «Будова слова» і сформо­ваності відповідних орфографічних нави­чок; удосконалювати вміння виконувати морфемний аналіз слова, обґрунтовувати написання слів із вивченими орфограма­ми; редагувати написане; розвивати увагу, мислення; виховувати старанність, відпові­дальність, прагнення якнайкраще виконати роботу.

Тип уроку: урок перевірки та обліку здобутих знань, набутих умінь і навичок.

Перебіг уроку

Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку.

Освоєння теми уроку. Виконання сис­теми завдань.

І варіант

1. Укажіть рядок, у якому всі слова спільнокореневі.

А гора, горе, згоріти

Б гора, гори, горою

В гора, гірка, Підгірці

Г гора, насип, узвишшя

2. Визначте рядок, у якому всі слова ма­ють нульове закінчення.

А зачинити, світло, тінь

Б весело, кімоно, навстіж

В метро, вечір, ходити

Г хліб, заспівав, перехід

3. Знайдіть рядок, у якому всі слова не­змінні.

А говорити, гомін, голосно

Б пальто, село, вікно

В трюмо, безпечно, навзнак

Г вечір, ніч, день

4. Визначте рядок, у якому в усіх словах правильно виділено основу й закінчення.

А пишем о , безмежний , автокран

Б сумува ти , весел о , школ яр

В читають , дощик , пол е

Г такс і , побач у , світильник

5. Укажіть рядок, у якому всі слова складаються лише з кореня і закінчення.

А політ, таксі, такса

Б вихід, рама, яскраво

В ліс, молоко, білий

Г веселий, весело, веселка

6. Знайдіть слово, яке відповідає пода­ній схемі: ¬ ¬ ^ .

А надворі

Б поприбирати

В зв’язок

Г безневинний

7. З’ясуйте, у якому рядку в усіх словах замість крапок потрібно писати префіксз-.

А ..брати, ..гнути, ..знатися

Б ..шити, ..цілити, ..чистити

В ..смажити, ..хитрувати, ..порожнити

Г ..неславити, ..пересердя, ..фокусувати

8. У слові пришвартуватися префікс при-має значення

А приєднання

Б приближення

В неповної дії

Г знаходження поблизу чогось

9. Укажіть рядок, у якому при-в усіх словах не виступає префіксом.

А прихід, приїзд, приліт

Б привілей, приватний, примула

В прибіг, прихильник, прибуток

Г прикордонник, приплід, примусовий

1. Укажіть рядок, у якому всі слова на­писано без орфографічних помилок.

А призирливий, безпечний, рожчепити

Б прихильний, розсмішити, сфотографу­вати

В прекрасити, безпідставний, росцвісти

Г розшукати, престаркуватий, зховати

1. Розберіть за будовою слова.

Безстрашний, небезпечно, присвятити, при­хід, розступитися, семитонний.

2. Доберіть до поданих слів по 3–4 спільнокореневі.

Птах, повечеряти, беззвучно.

ІІ варіант

1. Визначте рядок, у якому всі слова спільнокореневі.

А ріка, річковий, річечка

Б ріка, рік, річний

В ріка, струмок, канава

Г ріка, ріки, рікою

2. Укажіть рядок, у якому всі слова ма­ють нульове закінчення.

А записати, село, берег

Б ясно, зверху, зразу

В депо, день, робити

Г концерт, завітав, доповідь

3. З’ясуйте, у якому рядку всі слова не­змінні.

А писати, загін, дивно

Б пальто, вікно, борошно

В край, майдан, комп’ютер

Г трюмо, безпечно, зненацька

4. Виділіть рядок, у якому в усіх словах правильно виділено основу й закінчення.

А суфл е , знайд у , подорожник

Б читаєм о , безправний , помідор

В танцювати , весело , повість

Г знають , грибочок , мор е

5. Знайдіть рядок, у якому всі слова складаються лише з кореня і закінчення.

А вихід, таксі, гайка

Б передзвін, родина, яскраво

В пес, хутро, білий

Г веселий, весело, веселка

6. Визначте слово, яке відповідає пода­ній схемі: ¬ ¬ ^ .

А знеміг

Б зненавидіти

В знову

Г знання

7. Укажіть рядок, у якому в усіх словах потрібно писати префікс с-.

А ..характеризувати, ..понукати, ..плавити

Б ..жинати, ..сушити, ..тверджувати

В ..ховатися, ..чинити, ..пробувати

Г ..губити, ..давати, ..кувати

8. У слові пригнутися префікс при-має значення.

А приєднання

Б приближення

В неповної дії

Г перебування поблизу чогось

9. Знайдіть рядок, у якому пре-в усіх словах виступає префіксом.

А претензійний, прерія, прем’єра

Б преподобний, предметний, предикатив­ний

В предобрий, премилий, предорого

Г престольний, пречудовий, престижний

1. З’ясуйте, у якому рядку всі слова на­писано без орфографічних помилок.

А препинити, росшукати, безвідповідаль­ний

Б розпитати, препідняти, зховати

В пренизити, безмовний, спитати

Г приємний, розсунути, спекти

1. Розберіть за будовою слова.

Безвітряний, принести, швидко, приліт, роз­писатися, п’ятикласник.

2. Товариш, змалку, підростати.

Домашнє завдання. Повторити вивче­ний у попередніх класах матеріал про сло­восполучення і речення.

Контрольна робота                                                                                      6 клаc

Повторення вивченого в 5 класі

1. Визначити рядок, у якому всі слова пишуться без знака м’якшення. А Лял..ці, вуз..кий, мал..ви.                                          Б Корін..чик, ковз..кий, тон..ший. В Українс..кий, різ..бяр, віл..ний.                                Г Селянс..кий, с..омий, діл..ниця. 2. Визначити рядок, у якому допущено помилки при вживанні апострофа. А Об’ємний, пан’європейський, пів’яблука.          Б Без’ядерний, сім’я, екстер’єр. В Горохв’яний, двохярусний, ластівятко.            Г Кров’ю, під’їджати, морквяний.

3. У якому реченні вжито звертання? (Розділові знаки пропущено.)А. Я люблю тебе зимонько!
Б. Зимонька одягла ялинки в теплі шуби.
В. Сніг-сніжок укриває землю ковдрою.
 Г. Мороз розмалював вікна химерними візерунками.
4. У якому реченні немає вставного слова? (Розділові знаки пропущено.)А. Сьогодні мабуть буде завірюха.
Б. Без сумніву весна колись переможе зиму.
 В. Навіть могутні дуби застигли в мовчанні.
Г. Погода на щастя видалася гарною.
5. У якому реченні правильно розставлено розділові знаки?А. Скрізь лежить білий сніг: на озері, річці, ставку.
Б. Зимове сонце з'явилося на мить, і заховалося за хмарами.
В. Засніжені поля луги сплять глибоким сном. Г. І ліс і поле одягли срібні шати
6. У якому з речень є однорідні члени? А. Прийшла зима - і все заснуло навкруги.
 Б. Лісове озеро покрилося тонкою кригою.
В. Сніг падає на мерзлу землю, дерева й кущі.
Г. У холодному небі зими виблискували зорі.
7. Яке з визначень додатка є правильним? А. Це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на запитання всіх відмінків, крім називного й кличного.
Б. Це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета й відповідає на запитання який?чий?котрий?
В. Це другорядний член речення, який називає різні ознаки дії - місце, час, причину, мету, спосіб, ступінь.
Г. Це другорядний член речення, який відповідає на запитання як? де? хто? який?
8.Словосполучення складається із а)рівноправних слів; б)головного і залежного слова; в)підмета і присудка.Напишіть 2 словосполучення, зробіть їх аналіз.9. Зробіть синтаксичний розбір речень.Уночі випав перший сніг. Уранці встало яскраве сонечко, швидко нагріло землю. Сніг поволі розтанув. Мабуть, білосніжна зима настане незабаром. 

Складні вИпадки наголошення слів

 Cкладні випадки наголошення слів...

Наголос на 1-му складі:

дОгмат, кИдати, вИпадок, рАзом, рОзвідка, вІрші, вІршів, прИповідка, Олень, спИна, цАрина, немає чАсу, щИпці, грОшей, дрОва, зОзла, фОльга, кУрятина, бУдемо, дОлішній, пІдлітковий, дОнька, рЕшето, зАгадка.

Наголос на 2-му складі:

фенОмен, везлА, генЕзис, завдАння, абИ де, аджЕ, абИколи, анІж, рондО (шрифт), рубЕль, рукОпис, правОпис, перЕбіг подій, пізнАння, новИй, щавЕль, борОдавка, вимОга, вітчИм, граблІ, дочкА, зубОжіти, зубОжілий, фартУх, подУшка, позАторік, трісктОнява, ненАвидіти, добУток, квартАл, налИгач, дичАвіти, чорнОзем, чорнОслив, оптОвий, отАман, індУстрія.

На 3-му і ... складі:

розв’язАння, сільськогосподАрський, сторінкИ (множина), одинАдцять, кіломЕтр, ідемО, беремО, абИяк, ідетЕ, асиметрІя, бюлетЕнь, навчАння, псевдонІм, кропивА, болотИстий, валовИй, ветеринАрія, інженЕрія, мозолИстий, наздогАд, некролОг, осокА, каталОг, бюлетЕнь, рукопИсний, кулінарІя.

Подвійний наголос:

пОмИлка, зАвждИ, назАвждИ, правОпИсний, прОстИй, слІзьмИ, рОзбІр.

Два наголоси у словах:

рАботоргІвля, привАтнорабовлАсницький.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА ПО ТЕМІ «ПРИКМЕТНИК»

1. Позначте твердження, яке є правильним:

а) прикметники змінюються за родами, числами,  відмінками.

б) прикметники мають рід, число, відмінок.

в) прикметники мають рід, змінюються за числами й відмінками. (0,5б)

2. Укажіть сполучення слів, у якому ужито коротку форму якісних прикметників:

а) зелен луг.

б) маленький кошик.

в) темна ніч.                                                                                                      (0,5б)

3. Суфікс -ев- пишеться у прикметниках

а) з основою на твердий приголосний з наголошеним суфіксом;

б) з основою на твердий приголосний з наголошеним закінченням;

в) з основою на м’який приголосний та ж, ч, ш з наголосом, який падає на основу;

г) з основою на [й].   (0,5б)

4. Знайти рядок прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.

а) На ріднім, на давньому, на яснолицьому;

б) життьовий, тіньовий, замшевий;

в) помаранчевий, ясеновий, дощовий;

г) кварцевий, гайєвий, почуттєвий.     (1б)

5. До м’якої групи належать прикметники

а) народний, майстерний, сліпий, сірий;

б) вечірній, ближній, пізній, синій;

в) модний, тугий, нагірний, телячий;

г) веселий, поперечний, рідний, гіркий. (1б)

6. Суфікс -зьк- пишеться у прикметниках, утворених від іменників

а) козак, молодець, ткач, Луцьк;

б) товариш, чуваш, Золотоноша, Черкаси;

в) Париж, Рига, Волга, Запорожжя;

г) студент, депутат, турист, каратист.  (1б)

7. Виписати прикметники повної нестягненої форми:

Зоре моя вечірняя, зійди над горою. Мов сизая голубонька село облетіла. …Над головою вже несе свою неклепаную косу косар непевний. Думи мої молодії – понурії діти, і ви мене покинули.                                                                           (1б)

8. Поставити у формі Орудного відмінка однини:

Найбільша площа, широка межа, гаряча вода, солов’їний спів, шкільне життя, осінній лист.                                                                                                                  (1б) 

9. Увести в речення слово молоді так, щоб в одному воно було іменником, а в другому — прикметником. (2б) 

10. Утворити прикметники способом складання.

Кислий і солодкий, фізика і математика, південний захід, сільське господарство, чорні очі, п’ять поверхів, білі зуби. (2б) 

11 Списати, розкриваючи дужки.

Питай (не ) старого, а малого. Дужий і багатий – (не) винуватий. У гущавині лісу тихо бриніло (не) широке джерело. (1,5)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА ПО ТЕМІ «ПРИКМЕТНИК»                                  Варіант-2

1. Позначте твердження, яке є правильним:

а) прикметники змінюються за родами, числами,  відмінками.

б) прикметники мають рід, число, відмінок.

в) прикметники мають рід, змінюються за числами й відмінками. (0,5б)

2. Укажіть сполучення слів, у якому вжито нестягнену форму якісних прикметників:

а) маленький кошик.

б) зеленеє жито.

в) темна ніч.                                                                                                      (0,5б)

3. Суфікс -ов- пишеться у прикметниках

а) з основою на твердий приголосний та ж, ч, ш з наголосом, який падає на закінчення;

б) з основою на твердий приголосний з наголошеним закінченням;

в) з основою на м’який приголосний та ж, ч, ш з наголосом, який падає на основу;

г) з основою на [й].   (0,5б)

4. Знайти рядок прикметників, у відмінкових формах яких допущені помилки.

а) На ріднім, на давньому, на яснолицьому;

б) життьовий, тіньовий, замшевий;

в) кварцевий, гайєвий, почуттєвий.     

 г) помаранчевий, ясеновий, дощовий; (1б)

5. До твердої групи належать прикметники

а) народний, майстерний, сліпий, синій;

б) вечірній, ближній, сірий, гіркий. 

в) модний, тугий, нагірний, телячий;

г) веселий, поперечний, рідний, пізній; (1б)

6. Суфікс -цьк- пишеться в прикметниках, утворених від іменників

а) козак, молодець, ткач, Луцьк;

б) товариш, чуваш, Золотоноша, Черкаси;

в) Париж, Рига, Волга, Запорожжя;

г) студент, депутат, турист, каратист.  (1б)

7. Виписати прикметники повної нестягненої форми:

Зоре моя вечірняя, зійди над горою. Мов сизая голубонька село облетіла. …Над головою вже несе свою неклепаную косу косар непевний. Думи мої молодії – понурії діти, і ви мене покинули.                                                                           (1б)

8. Поставити у формі Орудного відмінка однини:

Найменша ділянка, широка межа, гаряча вода, пташиний спів, міське життя, зимовий день.                                                                                                                  (1б) 

9. Увести в речення слово черговий так, щоб в одному воно було іменником, а в другому — прикметником. (2б) 

10. Утворити прикметники способом складання.

Мовний і літературний, синій і жовтий, південний захід, сільське господарство, чорні брови, шість поверхів, біла грива. (2б) 

11 Списати, розкриваючи дужки.

Річка (не) глибока. (Не) веселий Василько повернувся додому. У гущавині лісу тихо бриніло (не) широке джерело, а вузьке, замулене. (1,5)

Контрольна робота № 5 (тестові завдання). Творення іменників. Правопис іменників. Прикметник як частина мови

1.       Правильно утворено всі імена по батькові в рядку

А Юрійович, Петрівна, Валерієвич

Б В’ячеславівна, Євгенович, Кузьмич

В Святославович, Матвійович, Ігоревна

Г Іванівна, Іллінічна, Геннадійович

Д Арсенівна, Яківович, Романівна

2.       Присвійними є всі прикметники рядка

А  лікарів рецепт, лебедина пісня, Оленчина косинка

Б  Франкові заклики, ненин голос, слюсарів інструмент

В  товаришева книга, Кобзарів заповіт, ахіллесова п’ята

Г  професорова лекція, солдатська каска, Іванків олівець

Д  Лукашева сопілка, братова допомога, батьківські збори

3.       Ступені порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка

А високий, білий, приємний, сміливий

Б чорний, м'який, сліпий, широкий

В товстий, прегарний, глибокий, синій

Г красивий, маленький, цікавий, важливий

4.  Неправильну форму ступеня порівняння прикметника вжито в реченні

А Секвоя – саме найбільше дерево на Землі.

Б У цьому місці річка вужча.

В Я поборю найважчі перешкоди.

Г Заздрість – якнайогидніша з усіх емоцій.

Д Найбільш дотепною була команда з Одеси

5. Можуть утворювати ступені порівняння:

а) якісні прикметники;      б) відносні;

в) прикметники, у яких уже є суфікс чи префікс, що вказує на міру ознаки;

 г) відносні і присвійні.

6. Установіть відповідність між прикметниками й ступенями порівняння

1. Вищий, проста форма.

2. Вищий, складена форма.

3. Найвищий, проста форма.

4. Найвищий, складена форма.

А. Щонайбільший, найдосконаліший.

Б. Менш тривалий, більш доступний.

В. Кращий, добріший.

Г. Препоганий, величезний.

Д. Дорожчий над усе, найбільш сильний.

7. Запишіть речення, розкриваючи дужки і вставляючи пропущені літери.

Товариші з (не)довірою глянули в зелені провал..я незна..омих лісів (О.Гончар). (Не)баран..ці, а білі коні по морю син..ому л..тять (М.Рильський). Поезія – це завжди (не)повторність, якийсь бе..смертний дотик до душі (Л.Костенко). У злиднях і (не)вдачах не кляв ніколи долі (Б.-І.Антонич). Не годи мені, погод.., я з (не)годами дружу (П.Усенко).

8. Записати слова, вставляючи пропущені літери.

Сон..чко, жит..чко, стеж..чка, вузл..чок,, журавл..чок, діж..чка, міш..чок, кор..ння, ход..ння, звільн..ння, озбро..ння, гарбуз..ння, квасол..ння, вар..во, мел..во, добр..во, мар..во.

9. Визначте   рядок,  у якому   всі  іменники  записані   правильно.

  A.  Павлович, Ігоревич,   Миколайович,   Анатолійович.

  Б . Ненависть,   недовіра,   небезпека,   не  однокласник .

  B.  Карпати,   Президент   України,  Великдень,   День Народження.

 Г.  Купівля-продаж,   мініфутбол,   унтер   офіцер,  брат-і-сестра.

Зріз знань з української мови

8 клас, І семестр

Диктант

Країна смутку і краси

  Україна… В одному вже тільки цьому слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку й жалю. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної його зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю, у результаті якої – велетенське кладовище. Високі в степу могили та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня… Тяжкий сон, подвійна неволя і темна ніч, як ворон.

  Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки. Україна – це змарнілі, обшарпані, голодні люди. Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть… Україна – це царське та панське безмежне свавілля… Праця до сьомого поту…

  Україна – розкішний вінок із рути й барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі. Поема жалю і смутку, краси і недолі.

За С.Васильченком, 150 сл.

Зріз знань з української мови

8 клас, І семестр

Диктант

Звичаї – скарб українського народу

  Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть і освячені віками. Але звичаї – не відокремлене явище в житті народу, а втілені в рухи і дію світовідчуття та взаємини між окремими людьми, які в свою чергу впливають на духовну культуру нації.

  Звичаї – це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших всенаціональних справах. Звичаї і мова – ось ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю.

  В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Наш великий поет Тарас Шевченко, звертаючись до України, як до матері, що вічно страждає, питається:

Чи ти рано до схід-сонця

Богу не молилась?

Чи ти діточок непевних

Звичаю не вчила?

  Як бачимо з цих слів Шевченка, не вчити свої дітей звичаїв – то такий же великий гріх для матері, як і гріх не молитися Богові!

За О.Воропаєм, 148 сл.

Зріз знань з української мови

11 клас, І семестр

Диктант

Рідне слово

  Коли зникає народна мова, народу нема більше! Ось чому, наприклад, наші західні брати, витерпівши всі різноманітні насильства від іноплемінників, коли це насильство нарешті торкнулося мови, зрозуміли, що йдеться тепер уже про життя чи смерть самого народу. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства більш нестерпного, як те, що хоче відібрати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. Відберіть у народу все – і він усе може повернути, але відберіть мову – і він ніколи більше вже не створить її. Нову батьківщину навіть зможе створити народ, але мови – ніколи: вимерла мова в устах народу – вимер і народ. Але якщо людська душа здригається перед убивством однієї недовговічної людини, то що ж повинна б почувати вона, зазіхаючи на життя багатовікової історичної особистості народу – цього найбільшого з усіх створінь Божих на землі?

  Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п’є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити жоден її жоден природознавець. Воно знайомить її з характером людей, що її оточують, із суспільством, серед якого вона живе, з його історією та його прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик. Воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би дати дитині жоден філософ.

За К.Ушинським, 272 сл.

ДИКТАНТ 1

Духовний скарб народу

  Мова кожного народу – явище давнє, її коріння сягає у доісторичні часи. Вона є найгеніальнішим результатом матеріальної і духовної діяльності багатьох поколінь. Кожне створене слово – це символ сформованої ідеї, це відображення намагань людини проникнути у світ природи, у саму себе.

  Національна мова – це здобуток культури, духовної діяльності певного народу. Це одночасно здобуток культури всього людства. Адже кожна мова доповнює іншу, а разом вони – витвір світового розуму.

  Мова й пісня – дві найважливіші фортеці. Їх народ повинен оберігати пильніше і відчайдушніше, ніж свої кордони. Навіть втрачені кордони з часом можна відновити, а мову відродити майже неможливо. Мова – це скарб, який важко оцінювати. Мову не можна замінити чужою, бо це означало б, що народу потрібно прищепити чуже серце, вселити чужу душу. Навертати, схиляти до чужої мови, силою примушувати народ зрікатися рідної мови – це найбільший злочин.

                                                                          За Г. Нудьгою,132 сл.

Урок № 23 Тематична контрольна робота № 2. Лексикологія. Фразеологія (тестові завдання), українська мова, 6 клас

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень шестикласників з розділу «Лексикологія», з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією. Форма проведення тематичного оцінювання: виконання завдань тестового характеру.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

 ХІД УРОКУ № 23 Тематична контрольна робота № 2 з розділу «лексикологія» (тестові завдання), українська мова, 6 клас 

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення шестикласників з темою, метою й завданнями уроку 

 III. Підготовча робота

Мотивація навчальної діяльності учнів. Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо виконання завдань тестового характеру. Поділ учнів класу за варіантами. 

IV. Виконання завдань тестового характеру за варіантами

Варіант 1

1. Позначити, у якому рядку всі слова — діалектизми:

а) курінь, сільський, потоки;
б) грань, коронки, когут, злуда;
в) куций, батько, беркут;
г) глаголити, зелений, бриль, увага.

2. Позначити, у якому рядку відсутні архаїзми:

а) перст, світоч, суцвіття;
б) говорити, піїт, зірки;
в) ватра, дзиґарі, передзвони;
г) пташки, калинонька, горіли, жита.

3. Визначити, у якому рядку вжиті історизми:

а) жандармерія, гайдамака, крамарне, хлоп;
б) аероплан, тяжкий, амфора, планета;
в) прапор, кваша, швець, півень;
г) хвіртка, лишенько, добридень, щодня.

4. Позначити, у якому рядку відсутні неологізми:

а) менеджмент, багряно-водний;
б) дизайнер, левино-жовтий;
в) жовтень, громадянський, методика;
г) інтербачення, ложкохвати.

5. Позначити, у якому рядку всі слова — професіоналізми:

а) фонема, лексема, постфікс, суфікс;
б) гриб, дуб, малюнок, юнак;
в) холодильник, легінь, навчання;
г) оса, явище, заява, сонечко.

6. Позначити, у якому рядку всі слова іншомовного походження:

а) вітряно, борг, доробок, здавна;
б) мішечок, колода, насадження;
в) мотовило, перелік, печеніг,
г) анонс, асиміляція, джем, торт.

7. У реченні Надворі вітрище, сонце ледь проглядає крізь хмари. виділене слово — це:

а) просторічні;
б) стилістично-забарвлені;
в) діалектні;
г) синоніми.

 8. Які слова становлять основу лексики української мови?

А Неологізми.

Б Історизми.

 В Запозичені.

Г Загальновживані.

9. Які слова вживають тільки жителі певної місцевості?

А Професійні.

Б Запозичені.

В Неологізми.

 Г Діалектні.

10. Вкажіть рядок, у якому всі слова є загальновживаними.

А Надія, довіра, асиміляція.

Б  Дерево, струмок, полум’я.

В Вітер, птах, літописання.

Г Світло, мрія, легінь

11.Застарілі слова – це слова,
а)що вийшли з активного вжитку;
б)пов’язані з особливостями роботи людей тієї чи іншої професії;
в)що ввійшли в українську мову з інших мов.

12.Стійкі сполучення слів, які за змістом часто дорівнюють одному слову, – це
а)фразеологізми;
б)діалектизми;
в)неологізми.

13 Установіть відповідність між фразеологізмами та їхніми значеннями:

1 Вогнем і мечем                                   А обманювати

2 до нових віників                                 Б дуже стомлений

3 як викручена ганчірка                       В приставати

4 замазувати очі                                   Г нещадно

                                                               Ґ дуже довго.

14. Вкажіть рядок, у якому всі слова належать до офіційно-ділової лексики.

 А Протокол, звіт, діаметр.

 Б Книжка, кодекс, трикутник.

В Договір, фотосинтез, наказ.

 Г Інструкція, заява, розписка.

6. Поясніть значення фразеологізмів, з одним із них складіть речення:

А) рукою подати; Б) накивати п’ятами; В) тримати язик за зубами.

Варіант 2

1. Позначити, у якому рядку всі слова — діалектизми:

а) пір’я, влітку, прегарний;
б) спадщина, лижі, проміння;
в) червлений, посуд, батько, потоки;
г) каракати, качула, кресаня, легінь.

2. Позначити, у якому рядку відсутні архаїзми:

а) стежина, здійметься, батьківське;
б) перст, світоч, суцвіття;
в) говорити, піїт, зірки;
г) ватра, дзиґарі, передзвони;

3. Визначити, у якому рядку вжиті історизми:

а) лерія, відродження, сіяч, гай;
б) цариця, воєвода, пістоль, соха;
в) горобець, хлопець, слівце, водій;
г) бруківка, суглоб, здається, піч.

4. Позначити, у якому рядку відсутні неологізми:

а) компакт-диск, вогнеликий;
б) надвечірність, місяць-білогривець;
в) голубосизяна, густо-джемилиний;
г) весна, відлига, урочистий.

5. Вкажіть рядок зі словами-термінами.

А Координація, синтаксис, бароко.

Б Істина, лінгвістика, синус.

В Кенгуру, біологія, катет.

Г Гіпербола, пісняр, легенда.

6. Позначити, у якому рядку всі слова іншомовного походження:

а) габітус, дебіт, едафон, інцизія;
б) вічко, бондар, дослідник, здоба;
в) млинок, коляда, нарукавник;
г) мудрість, перепал, петрушка.

7. У реченні Не плач, татусю, ми ще повернемось назад (В. Сосюра) виділене слово — це:

а) стилістично забарвлене;
б) жаргонізм;
в) діалектизм;
г) загальновживане.

8. Який словник подає значення і походження запозичених слів?

А Фразеологічний словник.

Б Словник синонімів.

В Словник іншомовних слів.

 Г Енциклопедичний словник.

9.Лексикологія – це розділ науки про мову, що вивчає
а)звуки мовлення;
б)способи творення слів;
в)слова, їх значення, походження, вживання.

10. Діалектизми - це
а)слова, які розуміють і вживають усі;
б)слова, вживання яких обмежене певною місцевістю;
в)слова, які використовують люди певних професій.

11.Терміни – це слова або словосполучення, 
а)які називають спеціальні поняття науки, мистецтва, виробництва;
б)які позначають предмети і явища чужого життя;
в)які вживаються лише в мові людей певної місцевості.
12. Укажіть фразеологізм, який має значення вперта людина, впертюх:

 А латка на латці;

Б біла ворона;

В хоч кіл на голові теши;

 Г як рак свисне.

13  Установіть відповідність між групами застарілих слів та їх значеннями.

1 Аршин, верства, гони, миля                                 А Старовинна зброя

 2 Війт, десяцький, жандарм, осавула                     Б Старовинний одяг

 3 Панцир, мушкет, спис, щит                                 В Старовинний посуд

4 Жупан, запаска, кирея, свита                                 Г Колишні чини

                                                                                     Ґ  Старовинні одиниці  виміру

14. Вкажіть рядок, у якому всі слова належать до офіційно-ділової лексики.

А Наказ, звіт, діаметр.

 Б Книжка, кодекс, трикутник.

В Договір, фотосинтез, наказ.

 Г Інструкція, заява, розписка.

15. Поясніть значення фразеологізмів, з одним із них складіть речення:

А) наступати на п’яти ; Б) як сніг на голову; В) пекти раків

V. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

VI. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час виконання тестових завдань

VII. Домашнє завдання

Скласти розповідь про своє хобі, використовуючи різні групи слів за вживанням.